Посольство України в Турецькій Республіці

, Київ 22:19

Турецька Республiка

Рекомендації щодо правил поведінки

Туреччина є розвинутою цивілізованою країною європейського типу, де діють правила поведінки, прийнятні в усьому цивілізованому світі. Водночас, слід враховувати той факт, що абсолютна більшість населення країни сповідують іслам, через що треба враховувати деякі місцеві особливості.

Зокрема, не рекомендується:

Відвідувати мечеті під час молитов, особливо в п’ятницю вранці;

Фотографувати жінок, одягнених в чадру або вагітних;

Вживати спиртні напої на вулиці чи громадських місцях (може затримати поліція);

Носити занадто відкритий одяг;

Відвідувати східні регіони країни, в яких проживає населення, яке дотримується патріархального способу життя;

Відвідувати регіони, населені курдами.

У великих містах наявна вулична злочинність. Тому варто вести себе обережно, контролювати свої речі: сумки, гаманці тощо.

Під час перебування в готелях рекомендується:

Зберігати в сейфах коштовності, гроші, документи;

Ключі здавати на стійку реєстрації, у випадку втрати ключів невідкладно проінформувати адміністрацію готелю;

Вчасно здавати номери у день від’їзду – розрахунковий час в готелях 12.00. В інакшому випадку турист буде змушений доплатити за наступну добу перебування в готелі.

В день виїзду з готелю необхідно сплатити всі рахунки за додаткові сервіси – мінібар, телефонні переговори, замовлені екскурсії тощо.

У випадку втрати документів, зокрема паспорта громадянина України для виїзду за кордон, необхідно звернутися до поліції або жандармерії із відповідною заявою, на сонові якого буде складений протокол. Із вказаним протоколом необхідно звернутися до найближчого дипломатичного представництва України для оформлення свідоцтва на повернення в Україну.

З метою уникнення неприємних ситуацій під час перебування в Туреччині дотримуйтесь наступних рекомендацій:

По-перше, з метою уникання зайвої уваги зі сторони чоловічої половини населення Туреччини українським жінкам було б бажано більш ретельно підходити до вибору одягу перед виходом на вулицю (довжина шортів та юбки мають бути до колін або ж нижче, плечі – закритими).

Особливо це стосується східних провінцій Туреччини, де місцеві жителі, на відміну від Півдня Туреччини, не звикли щороку бачити велику кількість туристів, які іноді одягаються занадто відверто.

По-друге, бажано б було уникати відпочинку в Туреччині під священного місяцю Рамадан, дати якого із року в рік змінюються. В 2012 році він, наприклад, він припадає на період з 21-го липня по 19-е серпня. Під час зазначеного місяцю в Туреччині не проводяться розважальні заходи, а обслуговуючий персонал готелів та ресторанів практично повністю розпускається по домівках. До того ж переважна більшість населення Туреччини під час Рамадану тримає піст.

По-третє, що стосується спілкування з місцевим населенням, то в найпопулярніших туристичних місцях Туреччини воно зазвичай непогано володіє іноземними мовами, в т.ч. російською та англійською. Водночас, слід також вивчити основне правила спілкування із місцевим населенням – спілкуватися тільки з особами свого полу. Це означає, що особам жіночого полу бажано звертатися на вулиці до осіб лише жіночого полу, інакше можна потрапити в ситуацію, коли турецький чоловік подумає, що ви прагнете з ним познайомитись. Те саме стосується і чоловіків – звернення на вулиці до турчанки може бути оцінено як залицяння до неї і призвести до неприємностей. Винятком є лише випадки, коли рядом з чоловіком знаходиться жінка. У цьому разі він може звернутися до турецької жінки.

Безпекова ситуація в країні перебування

Кримінальна ситуація та заходи безпеки

Туреччина загалом безпечна та цивілізована країна, водночас виникають періодичні  місцеві конфлікти, під час яких застосовують вибухові пристрої, що може призвести до тяжких наслідків. Іноземні туристи за звичай не є мішенню для терористичних атак. Однак, існує вірогідність опинитися не в тому місті та не в той час. Тому, найкращий захист – бути обізнаним з тим, що коїться навкруги.

Прийнято рахувати, що найбільш неспокійні громадяни Туреччини – футбольні вболівальники. Однак, якщо ви керуєте автомобілем (власним або орендованим), не забувайте, що турецькі водії дуже емоційні та конфліктні: можуть підрізати, проїхати на червоне світло, створивши аварійну ситуацію тощо. При цьому, у випадку конфлікту не рідко може спалахнути бійка, а іноді і стрілянина із вогнепальної зброї.

Насилля на вулицях не поширене, пограбування та крадіжки на вулицях не є поширеним явищем. Однак останнім часом збільшилась кількість кишенькових злодіїв особливо у великих містах, тому треба бути обережним та слідкувати за своїми речами.

Також треба бути обережним при знайомстві із незнайомими особами. Деякі шахраї, які спілкуються англійською чи іншою іноземною мовою, входять в довіру до туристів, запрошують до ресторанів та готелів, де можуть підмішати снодійне чи наркотики до їжі та напоїв. Частіше всього жертвами стають жінки.

Мали місце випадки зникнення людей, тому слід бути обережним, особливо у великих містах, та якщо подорожуєте самостійно.

При собі завжди тримайте номери телефонів поліції, Посольства або Консульства України, до яких звертайтеся у випадку виникнення проблемних ситуацій.

Небезпечні райони: 

В провінціях на південному сході Туреччини: Sirnak, Diyarbakir, Van, Siirt, Mus, Mardin, Batman, Bingol, Tunceli, Hakkari, Bitlis, Adana, Adiyaman, Hatay, Elazig, Gaziantep, Kahraman Maras, Kilis, Malatya, Icel, Osmaniye, Sanliurfa, — туристи мають бути вдвічі обережніші. Вказані райони можна відвідувати тільки вдень, групами та пересуваючись виключно основними трасами.

Через загрозу вибухів на дорогах та небезпечних районах розташовані поліцейські пости. Будьте готові, що у вас можуть перевірити документи. В такому випадку зберігайте спокій, не робіть різких рухів та виконуйте вказівки представників поліції.

Рекомендації громадянам щодо відвідання певних провінцій Турецької Республіки

 З урахуванням триваючих періодичних військових сутичок на турецько-сирійському кордоні існує потенційна небезпека для українських громадян в разі відвідування ними південно-східних провінцій Туреччини (Хатай, Газіантеп, Кіліс, Урфа, Мардін, Ширнак).

Враховуючи викладене, рекомендовано утримуватись від відвідування зазначених провінцій.

Безпекова та криміногенна ситуація в Cтамбулі

В основному криміногенна ситуація в Стамбулі є доволі спокійною та контролюється місцевими правоохоронними органами. Водночас, той, хто зібрався подорожувати до Стамбулу, має враховувати низку факторів. 

Ситуація у сфері громадської безпеки
Характерною ознакою соціально-політичної ситуації в Туреччині в цілому, та Стамбулі зокрема, є високий рівень активності населення, що проявляється у масових маніфестаціях, мітингах і демонстраціях. Зазвичай, подібні заходи супроводжуються перекриттям мітингувальниками проїзду на важливих автотранспортних шляхах, що необхідно брати до уваги при плануванні подорожуючим свого маршруту. Нерідко протестні заходи переростають у сутички їх учасників з правоохоронцями — про це також слід пам’ятати іноземному туристу, аби завадити неприємностям, пов’язаним з адміністративним арештом чи отриманням тілесних ушкоджень.

Кожному іноземцю слід пам’ятати, що на території Туреччини періодично трапляються терористичні прояви. Своїми акціями терористи намагаються поширити у суспільстві паніку та страх, обираючи для їх скоєння найбільш велелюдні місця, намагаючись здійснити свої злочинні наміри напередодні чи під час знаменних для Турецької Республіки дат календаря. Особливу обачність необхідно проявляти у місцях проведення можливих масових заходів у Стамбулі в районах Казимпаша, Газіосманпаша, Фатіх, центральній площі міста - Таксім: 4 квітня – день народження А.Оджалана (лідер угруповання „Робітнича партія Курдистану”), 1 травня - День солідарності робочого класу, 30 серпня – День перемоги Туреччини, 29 жовтня – День Республіки в Туреччині; 10 листопада – День пам’яті М.Ататюрка.

Також туристу необхідно бути готовим до того, що на вході до громадського закладу у Стамбулі (музей, театр, виставка, готель, вокзал, торгівельний центр тощо) на спеціальному пункті контролю буде здійснено особистий огляд його речей, що здійснюється з міркувань терористичної безпеки.

Що стосується вуличної злочинності, то в Стамбулі, як і в інших містах, які відвідують багато туристів, фіксується діяльність злочинців, які спеціалізуються на протиправних діях ненасильницького характеру по заволодінню майном іноземців. Найбільш небезпечними в цьому плані є райони розташування історичних та культурних пам'яток: площі Султанахмет, Таксім, базар Капали Чарши, вулиця Істікляль тощо. Поширені випадки крадіжок гаманців, мобільних телефонів, відео- та фотокамер. Часто такі випадки є наслідками неуважності самих жертв.
Також туристам рекомендується утримуватись від прогулянок темною порою доби по набережній міста, починаючи з району Зейтінбурну до району Атакьой, де мають звичай збиратися особи, які вживають наркотики.

Характерними для вуличної злочинності в Стамбулі є також крадіжки речей з автомобілів. Часто зловмисники, користуючись ефектом несподіваності, грабують особисті речі туриста (портфель, баретку) із салону авто, що стоїть в автомобільному заторі. 
Мають місце також випадки, коли крадії „полюють” на свою жертву біля пунктів обміну валют. В момент перебування водія у пункті обміну зловмисники пошкоджують колесо його автомобіля. Як правило, від'їхавши на деяку відстань, водій помічає прокол шини, зупиняється для її заміни і в цей саме час зловмисники викрадають з автомобіля його речі (кошти).

Разом з тим, у разі обачного поводження та дотримання рекомендованих правил поведінки, злочинність не становить загрози життю чи здоров'ю тим, хто подорожує до Стамбулу.

Умови працевлаштування

Громадяни України, які мають намір працювати в Туреччині, мають отримати дозвіл на працевлаштування та звернутися до консульського відділу Посольства Туреччини в Україні або Генерального консульства в Одесі для отримання робочої візи.

Після отримання візи та в’їзду в Туреччину, протягом місяця необхідно до початку трудової діяльності звернутися у відділ по роботі з іноземцями місцевого управління поліції (Emniyet Müdürlüğü Yabancılar Şubesi) та отримати вид на проживання, у якому буде зазначено, що особа маж дозвіл на роботу в Туреччині.

Всі іноземці (крім студентів), які мають вид на проживання строком не менше 6 місяців, вони чи їх роботодавці мають право звернутися за отриманням дозволу на працевлаштування до Міністерства зайнятості.

Однак, заявки на отримання дозволу на роботу іноземців, які відвідують Туреччину з метою туризму, або з іншою (не працевлаштування) метою, чи ті, хто за двостороннім договором між країнами в’їхав без візи чи має дозвіл

З урахуванням вказаного, іноземцю, який планує працевлаштуватися в Туреччині, необхідно отримати наступні документи:

1.Дозвіл на працевлаштування (видає Міністерство зайнятості);

2.Робоча віза (дипломатична установа Туреччини);

3.Дозвіл на проживання з метою працевлаштування (місцева поліція).

При плануванні виїзду за кордон з метою працевлаштування через українських посередників МЗС України рекомендує громадянам України перевіряти наявність в суб’єкта господарської діяльності відповідної ліцензії на посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном через Міністерство соціальної політики України (сайт -  www.mlsp.gov.ua, розділ «Діяльність» - «Працевлаштування за кордоном»).

Надання медичних, соціальних послуг

Медичне забезпечення для іноземців в Туреччині є платним і надається як державними так і приватними закладами.

Існують два способи оплати медичних послуг:

  • особисто під час потрапляння в медичний заклад через необхідність отримання медичної допомоги;
  • медичне страхування.

Слід враховувати, що для іноземців вартість медичних послуг є досить дорогим. Зокрема вартість огляду лікаря біля 80 доларів США; загальні аналізи – близько 200 доларів; нескладна операція (апендицит, хірургічне втручання при переломах тощо) – 2-5 тисяч доларів.

Саме тому, найбільш прийнятною формою для отримання кваліфікованого медичного обслуговування є медичне страхування.

Потурбуйтеся про завчасне оформлення страхового полісу в Україні перед приїздом до Туреччини.

Вказане значно збереже ваші кошти.

На даний час більшість страхових полісів розраховані на нещасний випадок та загальні захворювання, що забезпечить отримання медичної допомоги в абсолютній більшості випадків (крім проведення специфічних медичних процедур (операції на серці – шунтування наприклад , пластична хірургія тощо).

При наявності страхового поліса обслуговування здійснюється безкоштовно на місці чи з наступною компенсацією витрат відповідно до страхового поліса. Тому при настанні страхового випадку необхідно відразу звертатись до представника своєї страхової компанії.

Більш повну інформацію щодо медичного забезпечення в Туреччині можете знайти за наступною адресою http://health-ua.com/articles/3039.html

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2014 р. № 121 затверджено Порядок надання медичної допомоги іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають або тимчасово перебувають на території України, які звернулися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та яких визнано біженцями або особами, які потребують
додаткового захисту (далі – Порядок).

З текстом постанови можна ознайомитись на веб-сторінці «Законодавство України» за адресою: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/121-2014-%D0%BF.

Зокрема, Порядок регулює питання надання закладами охорони здоров’я медичної допомоги наступним категоріям іноземців та осіб без громадянства:

-   які тимчасово перебувають або постійно проживають на території України;

-   які звернулися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

-   стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

-   яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту.

Положеннями Порядку передбачається, що медична допомога, зокрема екстрена, надається іноземцям та особам без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, на платній основі, якщо законодавством або міжнародними договорами України не передбачено інше.

Вартість медичної допомоги визначається закладом охорони здоров’я, який її надав, у встановленому МОЗ порядку, а оплата може здійснюватись у безготівковій формі або готівкою в національній валюті.

У разі укладення іноземцем або особою без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, із страховиком-резидентом договору страхування (поліса, свідоцтва, сертифіката), що гарантує оплату вартості медичної допомоги (договір страхування), оплата зазначеної вартості здійснюється страховиком-резидентом шляхом перерахування коштів закладу охорони здоров’я, який надав медичну допомогу, за умови пред’явлення документа для оплати.

У разі укладення договорів про взаємне визнання договорів страхування між страховиком-резидентом та страховиком-нерезидентом гарантування оплати вартості медичної допомоги, наданої іноземцям або особам без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, здійснюється страховиком-резидентом за наявності в іноземця або особи без громадянства відповідного договору страхування.

Оплата вартості медичної допомоги, наданої закладами охорони здоров’я, може здійснюватися також зазначеною в договорі страхування компанією з координації надання медичної допомоги, що провадить діяльність в Україні.

У разі, якщо вартість медичної допомоги перевищує страхову суму, іноземець або особа без громадянства сплачують різницю закладу охорони здоров’я, який її надав.

У разі відсутності в іноземця або особи без громадянства договорів страхування, а також неможливості документально підтвердити право на одержання безоплатної медичної допомоги в Україні, оплата вартості наданої медичної допомоги, зокрема екстреної, здійснюється іноземцем або особою без громадянства.

У разі відмови від оплати наданої медичної допомоги питання щодо компенсації закладу охорони здоров’я витрат, пов’язаних з її наданням, вирішується за участю відповідних іноземних представництв в Україні.

Іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України, іноземцям та особам без громадянства, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, медична допомога надається за рахунок бюджетних коштів, передбачених на цю мету у державному та місцевих бюджетах.

Медичне обстеження іноземців та осіб без громадянства, які звернулися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, іноземців та осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та надання їм екстреної медичної допомоги здійснюються на безоплатній основі (за рахунок бюджетних коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах).

Пунктом 2 згаданої постанови Уряду України визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 667 «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги іноземцям та особам без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Щодо системи загального медичного страхування для іноземців в Турецькій Республіці

Починаючи з 01 січня 2012 року відповідно до статті 60 Закону ТР № 5510 «Про соціальне страхування та загальне медичне страхування» в Турецькій Республіці впроваджено систему загального медичного страхування для іноземних громадян, які проживають на її території. Зокрема, це стосується наступної категорії іноземних громадян:

  • іноземці, які безперервно проживають в Туреччині більше ніж 1 рік та не мають соціального забезпечення або ж не включені до системи загального медичного страхування своєї країни;
  • іноземці, які знаходяться на утриманні другого з подружжя або ж батьків та не отримують медичної допомоги;
  • іноземці, які за власним бажанням не оформили страховку;
  • іноземці, які не отримують щомісячну допомогу від Управління соціального забезпечення ТР;
  • іноземці, які не отримують медичної допомоги за двохсторонніми договорами про соціальне забезпечення з іншим країнами світу.

Водночас зазначена система загального медичного страхування не поширюється на іноземців, які тимчасово проживають в Туреччині; іноземців, які проживають в Туреччині більше ніж 1 рік, але мають оформлений тимчасовий дозвіл на проживання в Туреччині; іноземців, які працюють в Туреччині та застраховані у відповідності до свого трудового договору; іноземців, які за власним бажанням роблять страхові внески; іноземців, які отримують щомісячну допомогу від Управління соціального забезпечення; іноземців, які знаходяться на утриманні (другий з подружжя, діти віком до 18 років, діти віком до 25 років, які навчаються в ВУЗах і які не одружені тощо) та отримують медичну допомогу; іноземців, які отримують медичну допомогу за двохсторонніми договорами про соціальне забезпечення; іноземців, які затримані чи засуджені; іноземців, які застраховані відповідно до загального медичного страхування країни, з якої вони прибули чи країни їх походження.

Турецькою Республікою наразі підписано двохсторонні угоди про взаємне визнання загального медичного страхування із 22 країнами світу (Великобританія, Німеччина, Нідерланди, Бельгія, Австрія, Швейцарія, Франція, Данія, Швеція, Лівія, Македонія, Азербайджан, Румунія, Грузія, Боснія та Герцеговина, Канада, Чеська Республіка, Албанія, Люксембург, Хорватія, Словаччина), провінцією Квебек (Канада) та самопроголошеною Турецькою Республікою Північний Кіпр. Загальні медичні страховки громадян зазначених вище держав на основі зазначених вище угод є діючими і на території ТР, а отже ці громадяни не підпадають під дію статті 60 зазначеного вище Закону.

Під дію впровадженої системи обов’язкового загального медичного страхування також не підпадають і співробітники дипломатичних та консульських представництв іноземних держав на території Туреччини.

Тимчасові іноземні працівники, як приїхали до Туреччини, також можуть скористатися перевагами загального медичного страхування шляхом подання до Управління соціального захисту ТР відповідного трудового договору про тимчасове працевлаштування в Туреччині та документу із відміткою про в’їзд до ТР. Соціальне забезпечення такого працівника не перевищуватиме термін дії зазначеного договору. Після закінчення терміну дії даного договору та за умови, якщо даний працівник перебуває на території Туреччини більше року, він автоматично підпадає під дію 60-ї статті Закону 5510 щодо загального медичного страхування.

Умови подачі документів для оформлення загального медичного страхування для іноземців передбачають, що іноземці, які отримали дозвіл на проживання в Туреччині до 01 січня 2012 року та прожили на території більше року мають подати декларацію про загальне медичне страхування протягом місяця після настання дати 01.01.2012 р. Водночас, іноземні громадяни, які отримали дозвіл на проживання в Туреччині після 01 січня 2012 року мають подати декларацію про загальне медичне страхування протягом місяця після того як термін їхнього перебування на території Туреччини становитиме 1 рік. У разі не своєчасного оформлення іноземцем загального медичного страхування, у відповідності до статті 102 зазначеного закону, з такої особи передбачається стягнення адміністративного штрафу у розмірі 1 мінімальної місячної заробітної плати.

В цілому, вартість загального медичного страхування для іноземців на перше півріччя 2012 року складатиме 212,76 тур. лір. (приблизно 120 дол. США).

При подачі заявки щодо оформлення загального медичного страхування іноземні громадяни мають надати Управлінню соціального захисту ТР дозвіл на проживання в ТР, оригінал або фотокопія листа, виданий органами соціального страхування країни походження, в якому буде відображено стан соціального захисту іноземця і який би відповідав умовам Загального медичного страхування ТР, а також оригінал чи завірена відповідним чином копія перекладу зазначеного документу.

Дія системи загального медичного страхування для іноземних громадян припиняється у випадку: смерті; закінчення дозволу на проживання в Туреччині; набуття громадянства ТР; при переході до категорії осіб, що знаходяться на утриманні або ж у відповідності до інших параграфів чи пунктів статті 60 Закону № 5510.

На замітку громадянам України, які мають намір пройти лікування в Туреччині

У зв’язку з розвитком оздоровчого туризму в Туреччині при Міністерстві охорони здоров’я Турецької Республіки створено Департамент з оздоровчого туризму, що є підрозділом Генерального Директорату з основних медичних послуг. На сайті згаданого Департаменту www.saglikturizmi.gov.tr  можна ознайомитися з переліком рекомендованих Міністерством охорони здоров’я ТР медичних закладів, у т.ч. тих, що мають відділи роботи з іноземними пацієнтами (http://saglikturizmi.gov.tr/en/80-management-scheme.html).

Сьогодні у Туреччині функціонують державні, приватні та заклади охорони здоров’я при університетах. У результаті реформування медичної системи, турецькі приватні лікарні здійснюють свою діяльність на рівні з державними установами та, у цілому, відповідають європейським стандартам у сфері кваліфікації медичного персоналу, технічного оснащення та медичного обстеження.

Оздоровчий туризм в Туреччині має три основних напрямки: медичний туризм (лікування, операційне втручання та медичні процедури, які надаються в лікарнях), термальний туризм (реабілітація, оздоровчі процедури) та туризм для пенсіонерів і осіб з фізичними вадами.

Основні медичні заклади находяться в Анкарі, Стамбулі, Ізмірі та Анталіїї. Існує значна кількість агентств (посередницьких фірм), які здійснюють організацію надання медичних послуг іноземцям, здебільшого вихідцям з ЄС, Російської Федерації та Північноамериканського континенту. 

З метою отримання допомоги при спілкуванні з персоналом лікарень, перевірки достовірності наданої Вам інформації про умови лікування, а також з’ясування іншої необхідної інформації при Міністерстві охорони здоров’я Туреччини функціонує Відділ допомоги іноземним пацієнтам, куди Ви можете звернутися за телефоном +90312 444 47 28.

У випадках, коли медичною установою порушуються права пацієнтів, іноземні громадяни мають право звернутися зі скаргою до Центру зв’язку Міністерства охорони здоров’я ТР за номером 184 (діє тільки на території Турецької Республіки) або до Відділу допомоги іноземним пацієнтам. При цьому, Ви маєте можливість звернутися зі скаргою до правоохоронних органів Турецької Республіки.

 

Рекомендації громадянам України, які мають намір отримати медичні послуги за кордоном

Вирушаючи за кордон з метою отримання медичних чи оздоровчих послуг, пацієнти повинні усвідомлювати усі ризики та переваги медичного обслуговування в іноземній країні.

Обираючи іноземний заклад охорони здоров’я, необхідно з’ясувати наявність в установи досвіду роботи з іноземними пацієнтами та відділів (центрів), які надають сприяння в організації лікування іноземних громадян, спеціалізацію закладу, його авторитет, міжнародну акредитацію. З метою запобігання порушення Ваших прав за кордоном, особливу увагу слід приділи отриманню повної та максимально об’єктивної інформації про:

- можливість отримання первинної консультації на території України (у т.ч. у іноземного лікаря), умови проходження медичного обстеження;

- наявність акредитованих (уповноважених) посередників;

- етапи та тривалість лікування (включно реабілітацію);

- цінову політику закладу та форми оплати за надані послуги (у т.ч. з організації виїзду на лікування, залучення перекладачів);

- ризики запланованих процедур та очікувані результати;

- медичні препарати та методики, які будуть застосовуватися;

- лікаря та персонал, який буде залучатися у процесі лікування;

- умови проживання пацієнта та супроводжуючих його осіб, клімат відповідної місцевості, особливості харчування тощо;

- інші принципові умови лікування, залежно від захворювання.

Перед поїздкою рекомендується ознайомитися з інформацією про умови в’їзду та перебування з метою лікування на території іноземної держави, особливості її законодавства про захист прав пацієнтів (споживачів), державне регулювання у сфері надання медичних послуг закладами охорони здоров’я або посередницькими компаніями (агентами).

Зверніть увагу, що сьогодні в Україні все ще не створено механізмів впливу на діяльність посередницьких структур з надання медичних послуг. Міністерство охорони здоров’я України рекомендує громадянам України подбати про страхове забезпечення процесу лікування за кордоном.

Слід пам’ятати, що правовідносини між пацієнтом і клінікою та пацієнтом і посередником, що надає послуги з лікування за кордоном, мають бути оформлені у формі письмового договору (контракту), доповнені планом лікування. Необхідно залишати оригінали документів (бажано з перекладом), які стосуються не лише Вашого лікування, але і організації виїзду і перебування за кордоном.

З метою належної організації Вашої поїздки, радимо ознайомитися з порадами для подорожуючих, розміщених на веб-сторінках закордонних дипломатичних установ України у розділі «Консульські питання» та на сайті Міністерства закордонних справ України www.mfa.gov.ua.

 

Щодо положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»

«Іноземці та особи без громадянства в’їжджають на територію Автономної Республіки Крим та м.Севастополь України відповідно до законодавства та міжнародних договорів України.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», в редакції від 09.05.2014, зокрема, визначено порядок в’їзду осіб на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї.

Відповідно до статті 10 Закону громадяни України мають право на вільний та безперешкодний в’їзд на тимчасово окуповану територію і виїзд з неї через контрольні пункти в’їзду-виїзду за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Водночас, в’їзд іноземців та осіб без громадянства на тимчасово окуповану територію та виїзд з неї допускаються лише за спеціальним дозволом через контрольні пункти в’їзду-виїзду.

Станом на сьогодні відповідний  проект порядку в’їзду іноземців та осіб без громадянства на тимчасово окуповану територію, розроблений Адміністрацією Державної прикордонної служби, перебуває на погодженні у причетних центральних органах виконавчої влади.

Таким чином, іноземцям з держав з візовим порядком в’їзду за отриманням візових документів слід звертатися до дипломатичних представництв або консульських установ України за кордоном.

Іноземці з держав з безвізовим порядком в’їзду можуть перебувати на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополь України виключно  за умови перетинання державного кордону в діючих пунктах пропуску через державний кордон України з проставленням відповідних відміток в паспортних документах або імміграційних картках.

Разом з тим, Законом внесено зміни до деяких нормативно-правових актів в частині відповідальності осіб за порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, а саме:

1. Кримінальний кодекс України доповнено статтею 332-1

- порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою заподіяння шкоди інтересам держави караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією транспортних засобів. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією транспортних засобів. Згадані вище дії, вчинені організованою групою караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення, зокрема, доповнено статтею 204-1 такого змісту:

- порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

3. Статтю 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» доповнено абзацом такого змісту:

в'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється:

- якщо така особа намагається здійснити в’їзд через контрольні пункти в’їзду - виїзду на тимчасово окуповану територію без спеціального дозволу або така особа під час попереднього перебування на території України здійснила виїзд із неї через контрольний пункт в’їзду – виїзду;

доповнено статтею 14-1 такого змісту:

-  іноземцям та особам без громадянства, які прибули до контрольних пунктів в’їзду - виїзду з тимчасово окупованої території без відповідного дозволу, не дозволяється подальший проїзд та в найкоротший строк вони повертаються на тимчасово окуповану територію, з якої вони прибули, або в державу, яка видала паспортний документ.

У разі неможливості негайного повернення іноземця або особи без громадянства вони перебувають у пункті контролю в’їзду - виїзду до їх повернення.

Таким іноземцям та особам без громадянства у паспортному документі проставляється відмітка про заборону в’їзду в Україну на термін, зазначений у рішенні, прийнятому відповідно до частини третьої статті 13 цього Закону";

статтю 20 доповнено частиною четвертою такого змісту:

-  забороняється здійснення транзитного проїзду іноземців та осіб без громадянства через тимчасово окуповану територію.

Передбачений цим Законом правовий режим діятиме до повного відновлення конституційного ладу України на тимчасово окупованій території».

 

  Дії та послуги, які не належать до компетенції ЗДУ та МЗС:

         1) Проставлення штампу «Апостиль».

Документи, які видані в Україні, завіряються штампом «Апостиль» в Міністерстві юстиції України або в Міністерстві закордонних справ України.

Документи, які видані компетентними органами Туреччини апостилюються відповідними турецькими Установами (Валілік, Каймакамлик)

 

     2) Які документи необхідні для одруження в Туреччині.

Список документів, які необхідно підготувати для оформлення шлюбу в Туреччині необхідно взяти в турецькому РАЦСі (Нюфус Даіресі).

У разі необхідності проставлення штампу «Апостиль» на свідоцтві про народження чи інших українських документах, необхідно звернутись до Міністерства юстиції України.

В Посольстві громадяни України можуть оформити нотаріальну заяву щодо шлюбної правоспроможності.

 

    3) Зміна прізвища після одруження.

Громадянки України, які вийшли заміж на території Туреччини, повинні в місячний термін змінити прізвище на чоловіче (якщо це вказано в свідоцтві про шлюб). Для цього необхідно взяти «Формуль Б» в Нюфус Даіресі (Управління у справах населення, турецький РАЦС), проставити на ньому штамп «Апостиль» і перекласти на українську мову із завіренням нотаріуса. З цими документами необхідно поїхати до України та звернутись до відповідних органів щодо зміни паспорту громадянина України та паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Також, необхідно змінити прізвище в Картці фізичної особи – платника податків (ідентифікаційний код)

 

 4) Оплата штрафу за порушення візового режиму Туреччини.

Громадяни України, які порушили візовий режим з Туреччиною та перебували на території держави більше дозволеного строку підлягають штрафуванню при виїзді з території Туреччини. Сума штрафу встановлюється індивідуально до кожної людини в залежності від порушення та визначається щорічно Міністерством Фінансів на підставі закону № 492 про внески та збори, тариф №6. В разі неможливості сплатити штраф людині забороняється в’їзд до країни строком до 5 років.

Для того, щоб зняти заборону на в’їзд в країну, треба звернутися для отримання особливої візи в дипломатичні представництва Турецької Республіки в Україні.

У випадку, коли строки порушення візового режиму не перевищують 15 днів та штраф за порушення візового режиму сплачений, заборона на в’їзд до Туреччини не передбачена.

 

Часті запитання/FAQ щодо відповідних консульських операцій

 

1.Запитання: Проставлення штампу «Апостиль» на документах.

Документи, які видані в Україні, завіряються штампом «Апостиль» в Міністерстві юстиції України або в Міністерстві закордонних справ України.

Документи, які видані компетентними органами Туреччини апостилюються відповідними турецькими Установами (Валілік, Каймакамлик)

 

2.Легалізація документів.

Оскільки Україна та Туреччина є учасниками  Гаагської конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, Посольство не виконує легалізацію документів, виданих українськими або турецькими органами.

 

3. Нотаріальне підтвердження підпису перекладача на документі, який подається до Посольства.

З метою підтвердження підпису перекладача на документах, які надає заявник, необхідно щоб перекладач надав до Посольства документи, сертифікати тощо, які  завірені відповідним чином та які підтверджують, що особа має права робити переклад з турецької на українську мову та навпаки.

У випадках, коли в Посольстві немає відповідних документів на перекладача, яким підписаний документ, завірити підпис останнього не вбачається можливим.

 

4.Оформлення проїзного документа дитини.

Проїзний документ дитини видається лише органах Державної міграційної служби в Україні.

 

5.Довідка про підтвердження родинних зв’язків.

Довідка про підтвердження родинних зв’язків видається на підставі копій паспортів громадянина України, паспортів громадян України для виїзду за кордон та свідоцтв про народження, а також на підставі документів щодо зміни прізвища, якщо воно змінювалось, осіб, чиї родинні зв’язки підтверджуються,

Підтвердженням родинних зв’язків з чоловіком/жінкою є завірене компетентними органами свідоцтво про шлюб.

6. Нотаріальне засвідчення копій актів цивільно-правового стану.

Відповідно до українського законодавства копії актів цивільно-правового стану можуть бути нотаріально завірені дипломатичною установої України в Туреччині лише у випадку, коли вони завірені компетентним органом України (для Туреччини – штампом «Апостиль»)

 

7.Нотаріальне посвідчення довіреностей.

Довіреності посвідчуються на підставі заяви та надання документів осіб щодо яких стосується довіреність. Суми за посвідчення довіреностей, заяв тощо знаходиться в розділі «Тарифи консульського збору».

 

8. Втрата паспорта громадянина України для виїзду за кордон

У випадку втрати паспортного документу необхідно взяти довідку в поліції того міста, де громадянин загубив паспорт, та звернутися до Посольства України в Туреччині або до Генерального консульства України в Стамбулі з клопотанням про оформлення Посвідчення особи на повернення в Україну, надавши при цьому дві кольорові фотокартки 3,5см на 4,5 см, довідку з поліції та сплатити 90 дол.США. Консульська посадова особа робить відповідний запит до компетентних органів України щодо підтвердження особи (це займає щонайменше 3 робочі дні).

У разі наявності у громадянина України паспорту громадянина України Посвідчення особи на повернення в Україну оформлюється в той же день.

 

9. Оформлення/продовження паспорта громадянина України для виїзду за кордон та внесення відомостей про дітей до паспорта

Порядок оформлення/продовження паспорта громадянина України для виїзду за кордон та внесення відомостей до нього зазначений в розділі «Консульські питання»- «перелік консульських дій»-«паспортні дії»

 

10. Оформлення паспортів громадянам України, які проживали та зареєстровані в Автономній Республіці Крим.

Паспорти громадян України для виїзду за кордон громадянам України, які проживали та прописані на території  АРК, можуть бути отримані як в дипломатичній установі, так і в будь-якому відділенні Державної міграційною служби України незалежно від місця реєстрації.

 

11. Небажання позбавлятися громадянства України осіб, які проживають на території АР Крим

Згідно з Законом України «Про громадянство України» громадянство України призупиняється тільки у випадку виходу з громадянства України, втрати громадянства України, а також на підставі, передбаченими міжнародними договорами України. Отримання громадянином України іноземного громадянства, без оформлення процедури виходу з громадянства України чи втрати громадянства України, не може розглядатися як законна підстава для припинення громадянства України.

 

12. Яким чином можна приїхати в Туреччину з метою працевлаштування?

З метою працевлаштування в Туреччині необхідно звернутися до Посольства Туреччини в Україні або до Генерального консульства Туреччини в Одесі з клопотання про отримання робочої візи.

Серед наданих документів повинен бути дозвіл Туреччини на працевлаштування.

 

13. Термін перебування громадян України в Туреччині.

Для громадян України діє порядок безвізового в’їзду до Туреччини строком до 90 діб.

 

Tурецька Республіка

У зв’язку з розвитком оздоровчого туризму в Туреччині при Міністерстві охорони здоров’я Турецької Республіки створено Департамент з оздоровчого туризму, що є підрозділом Генерального Директорату з основних медичних послуг. На сайті згаданого Департаменту www.saglikturizmi.gov.tr  можна ознайомитися з переліком рекомендованих Міністерством охорони здоров’я ТР медичних закладів, у т.ч. тих, що мають відділи роботи з іноземними пацієнтами.

Сьогодні у Туреччині функціонують державні, приватні та заклади охорони здоров’я при університетах. У результаті реформування медичної системи, турецькі приватні лікарні здійснюють свою діяльність на рівні з державними установами та, у цілому, відповідають європейським стандартам у сфері кваліфікації медичного персоналу, технічного оснащення та медичного обстеження.

Оздоровчий туризм в Туреччині має три основних напрямки: медичний туризм (лікування, операційне втручання та медичні процедури, які надаються в лікарнях), термальний туризм (реабілітація, оздоровчі процедури) та туризм для пенсіонерів і осіб з фізичними вадами.

Основні медичні заклади находяться в Анкарі, Стамбулі, Ізмірі та Анталіїї. Існує значна кількість агентств (посередницьких фірм), які здійснюють організацію надання медичних послуг іноземцям, здебільшого вихідцям з ЄС, Російської Федерації та Північноамериканського континенту. 

З метою отримання допомоги при спілкуванні з персоналом лікарень, перевірки достовірності наданої Вам інформації про умови лікування, а також з’ясування іншої необхідної інформації при Міністерстві охорони здоров’я Туреччини функціонує Відділ допомоги іноземним пацієнтам, куди Ви можете звернутися за телефоном +90312 444 47 28.

У випадках, коли медичною установою порушуються права пацієнтів, іноземні громадяни мають право звернутися зі скаргою до Центру зв’язку Міністерства охорони здоров’я ТР за номером 184 (діє тільки на території Турецької Республіки) або до Відділу допомоги іноземним пацієнтам. При цьому, Ви маєте можливість звернутися зі скаргою до правоохоронних органів Турецької Республіки.

У разі виникнення складнощів в отриманні медичних послуг за кордоном радимо Вам звертатися до закордонних дипломатичних установ України для отримання інформації щодо особливостей законодавства країни перебування, а також з питань зносин з офіційними установами цієї країни з метою відновлення порушених прав.

Митні питання

  • Іноземець може ввести в країну:
  • Особисті речі;
  • Одну відеокамеру та п’ять відеокасет;
  • Один кишеньковий компєєютер, електронні пристрої чи ігри;
  • Один радіоприймач, плеєр, програвач ком пакт дисків;
  • Один бінокль;
  • Необхідні медикаменти;
  • Велосипед, дитячу коляску та іграшки;
  • 200 сигарет, 50 сигар;200 грамів табаку та 50 грамів жувального табаку;
  • Півтора кілограма кава, 500 грамів чаю;
  • 5 літів вина;
  • Один кілограм цукерок чи шоколаду;
  • П’ять флаконів парфумів не більше ніж 120 мл кожен;

Цінні речі на суму не більше 15 тис. доларів США з обов’язковим декларуванням.

Ріжучі предмети та зброю можуть бути ввезені тільки при наявності спеціального дозволу.

Наркотичні речовини до ввозу заборонені. За порушення передбачена сувора кримінальна відповідальність.

Іноземець має право вивезти:

  • Подарунки (новий палас із чеком про купівлю);
  • Античні речі, на які необхідно оформити свідоцтво із управління музеїв.
  • Експорт антикварних речей заборонений.
  • Цінні речі можуть бути вивезені із країни, якщо вони були задекларовані при в’їзді, або за наявності документу про легальність їх покупки в Туреччині.

Корисні номери телефонів

Швидка допомога 112

Поліція 155

Пожежна служба 110

Вода 185

Газ 187

Zabıta (служба, прикріплена до МВД Туреччини та відповідальна за спокій та порядок в містах)) 153

ДПІ 154

Безпека на пляжі 158

Туристична інформація 170

Інформація щодо медичних послуг 184

Інформація щодо поштових послуг 161

Довідкова 11811

Адвокатські об'єднання

Захист прав i майнових iнтересiв українських та іноземних фізичних i юридичних осіб за кордоном здійснюють такi адвокатські об'єднання в Україні:

1. "Укрiнюрколегiя" м. Київ вул. Золотоворiтська, 2а, Тел.: (044) 234-52-08

2. "Спецiалiзоване об'єднання адвокатів з іноземних справ "Українська правнича колегія"

Адреса для листів: 01025, Киів-25, а/с 134

Тел.: (380 44) 229-20-35, (380 44) 229-43-40, (380 44) 229-75-90 Факс: (38 044) 228-77-55

E-mail: upk@ukrnet.net Веб-адреса: http://www.ula.com.ua/

Прийом відвідувачів за адресою: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-б

щоденно, окрім суботи та неділі з 10.00 до 17.00

обідня перерва з 13.00 до 14.00

3. Адвокатське бюро "Правовий Радник"

м. Львiв, пл. Яворського, 1 Тел.: (0322) 74-42-65 Факс: (0322) 72-66-51

м. Київ вул. Попудренка, 26/9, 51 Тел.: (044) 552-61-35 E-mail: radnyk@lviv.gu.net

Веб-адреса: http://www.lviv.ua/radnyk/

4. З метою оперативного реагування на заяви громадян України, які стали жертвами торгівлі людьми або потрапили у небезпеку за кордоном, у Робочому апараті Національного центрального бюро Інтерполу встановлено цілодобову «гарячу лінію» за номером 38-044-254-98-36.

 

Мапа