Портал в режимі тестування та наповнення
Термінали скрапленого природного газу навколо Чорного моря: дійсність чи вигадка?
Опубліковано 20 березня 2011 року о 13:52

Такий потрібний Європі каспійський газ можна транспортувати Чорним морем у скрапленому вигляді. Відповідний проект уже схвалило керівництво Азербайджану, Грузії, Румунії та Угорщини. На будівництво терміналів з прийому, скраплення та регазифікації природного газу потрібні чималі кошти, проте він вирішить проблеми енергетичної безпеки Європи. Одна проблема – «Газпром» уже дихає в спину із аналогічними ідеями, тому чорноморському проекту слід поспішати – пише посол України в Туреччині Сергій Корсунський у англомовному турецькому виданні Today’s Zaman.

У 1980-их енергетичні ресурси вперше почали використовувати як політичну зброю. І відтоді енергетична безпека країни стала одним із перших завдань її керівництва. Серед таких і європейські споживачі російського газу, що мають вихід до Чорного моря, зауважує автор статті. Через це тривають дискусії щодо багатьох проектів, які мають постачати російський чи каспійський газ на Захід та сприяти диверсифікації джерел постачання.

Останнім часом у Чорноморському регіоні відбулися несподівані повороти. По-перше, у вересні минулого року у Баку відбулася зустріч між президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим, президентом Грузії Міхеїлом Саакашвілі, президентом Румунії Трояном Басеску та прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Вони оголосили про запуск проекту поставок скрапленого природного газу – так званий проект AGRI (Azerbaijan-Georgia-Romania Interconnector). Задумано створення постачальної мережі, яка б об’єднувала Азербайджан, Грузію та Румунію, а також захоплювала б Угорщину. Це перший у регіоні проект щодо поставок скрапленого природного газу, зазначає Сергій Корсунський.

По-друге, у грудні 2010 року уряд України затвердив ряд пріоритетних національних проектів, перше місце серед яких посідає будівництво терміналу з прийому скрапленого газу поруч із Одеським портом.

По-третє, несподіванкою стала заява російської влади 9 березня під час робочої зустрічі прем’єр-міністра Владіміра Путіна з енергетичним міністром Сєрґїєм Шматко. Володимир Путін заявив про можливість замінити газопровід «Південний потік» проектом з поставок скрапленого газу із будівництвом терміналу на російській території, йдеться у статті.

Будівництво терміналів з прийому скрапленого газу так само як заводів із скраплення природного газу – дорогий проект, ціна якого між 1 та 2 мільярдами євро, зазначає пан Корсунський. Перед його початком прораховують усі деталі – постачальники, способи транспортування, джерела фінансування. Можна доправляти скраплений природний газ із Катару до України, Румунії, Угорщини та, можливо, Болгарії. Проте ці перспективи нівелюються позицією Туреччини, яка вважає неможливим курсування танкерів із скрапленим природним газом завантаженим Босфором, зауважує автор статті.

Таким чином, газ має постачатися у внутрішніх кордонах Чорного моря. Донедавна єдиним таким варіантом були поставки із Азербайджану. Проект AGRI передбачає п’ять етапів. Спочатку газ транспортуватиметься із Азербайджану до грузинського порту Кулеві. Там його скраплюватимуть. Тоді перевозитимуть танкерами до румунського порту Констанца, регазифікуватимуть та подаватимуть до румунського трубопроводу, який доправлятиме газ до європейських споживачів. Але всю картину псує «Газпром», який може збудувати власний завод зі скраплення газу. Це завдасть шкоди проекту AGRI, вважає пан Корсунський.

Важливу роль у цій грі відіграє Туреччина, яка може долучитися до розвитку ринку скрапленого природного газу на Чорному морі. «Це можна зробити двома способами. По-перше, оскільки Туреччина є ключовою країною для трубопроводу Nabucco, якому ЄС надав пріоритетний статус, і має зобов’язання постачати газ для Nabucco з боку Туркменістану, Туреччина могла б розглянути постачання газу із маршруту Nabucco на узбережжя Чорного моря, скажімо до Трабзону чи Самсуну, та збудувати тут власний термінал зі скраплення природного газу. Але це вимагатиме твердих зобов’язань від постачальників – Азербайджану та Туркменістану – забезпечити достатній об’єм газу. Інший варіант – використати газ із Північного Іраку, доставляючи його до Чорного моря, до Самсуну, із такою самою опцією скраплення там», – пише автор статті.

Реалізація проектів із скрапленого газу у Чорноморському регіоні наразі під питанням, вважає він. Нещодавнє прийняття антимонопольного законодавства у ЄС, яке передбачає розділення власності між операторами трубопроводів та постачальниками, створює труднощі для «Газпрому». Тому він може серйозно взятися за проекти зі скрапленого газу. Отже, країни проекту AGRI та Туреччина «мають думати швидко», зазначає пан Корсунський.

На його думку, постачання скрапленого газу Чорним морем безпечніше за підводні трубопроводи та перевезення через Босфор. А на каспійський газ є великий попит у Європі, та в Україні зокрема.

Сергій Корсунський є послом України в Туреччині.

Фото: http://www.maritime-connector.com/

 

«Тудейз Заман»,

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux