Портал в режимі тестування та наповнення
Згадки про майбутнє
Опубліковано 20 листопада 2010 року о 16:49

Стаття Посла України у Турецькій Республіці С.В. Корсунського у газеті «Today's Zaman»

Перше десятилітті 21-го століття добігає до кінця. Воно могло б стати десятиліттям миру і процвітання, але замість цього воно відзначилось насильством, тероризмом, війнами та економічною кризою. З позитивного боку, воно також навчило людство важливим урокам. На мою скромну думку, найбільш важливим уроком є те, що війна більше не є засобом для вирішенням проблем.

Можна сказати навіть більше: силові заходи більше не є вирішенням проблем. В епоху тотальної глобалізації нічого неможливо добитися змушуючи когось силою. Це має неприємні наслідки. Незначні заворушення в одній частині світу можуть викликати цунамі за тисячі кілометрів. Країни та континенти політично та економічно пов'язані між собою сильніше, ніж коли-небудь раніше. Не дивно, що НАТО зараз знаходиться в процесі переоцінки себе. В останні роки багато хто у світових столицях був здивований тим, що звичайна армія не може перемогти у партизанських або кібер-війнах. Необхідно знайти інші рішення. Отже, я не можу не відзначити, що серед переможців цього десятиліття є країни, які не були частиною останніх воєн, включаючи Китай, Бразилію, Індію та Туреччину. Тому, як Президент Турецької Республіки Й.В. Абдуллах Гюль, справедливо зазначив у своєму останньому виступі в Четем Хаусі, існуючий стан "недосконалої рівноваги" повинен поступитися місцем "нормальному новому міжнародному порядку".

З політичної точки зору, існують деякі глобальні та локальні ідеї, починаючи з пропозиції щодо розробки мережі нових багатосторонніх угод з питань безпеки на додаток до зусиль упорядкувати структури безпеки та співробітництва, що базуються на існуючих ООН та Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). На економічному напрямку, «Група Двадцяти» широко розглядається в якості заміни «Групи Восьми», але вона все ще має довести свою ефективність. Нещодавня зустріч цієї групи не принесла результатів: основні рішення відкладено на один рік. Але чи є у нас цей один рік?

В регіональному масштабі, якщо ми відійдемо від глобального рівня до нашого регіону Чорного моря, найбільш вирішальним викликом, з яким ми стикаємося, є майбутнє європейського проекту. Я щиро вірю, що це був кращий проект минулого століття. І він є таким до цих пір. Якби я був членом Нобелівського комітету, я б в першу чергу нагородив творців цього проекту. І справа не в числі країн, що беруть участь в цьому клубі і навіть не в здатності чи нездатності органів ЄС вирішувати проблеми Союзу або його окремих членів. Справа в тому, що врешті решт єдність та інтеграція перемогла ізоляціонізм та дезінтеграцію. Неважливо, наскільки ЄС постраждав від нинішньої економічної кризи, це успішний проект. ЄС, зі всіма його недоліками, виявився більш ефективним у боротьбі з останніми викликами, ніж Сполучені Штати. Чи потрібен вам кращий приклад?

Отже, що ж буде далі, коли ми вступаємо в друге десятиліття цього століття? Чи припинить ЄС розширення і зосередитися на вирішенні нинішньої кризи і деяких хронічних проблем? Або ми станемо свідками зростаючого розуміння того, що європейський проект не буде повним без балканських держав, України і Туреччини, якщо вони залишаються поза Союзом? Я щиро сподіваюся на останнє. У багатьох аспектах, майбутнє Європи та майбутнє Євразії, в ширшому сенсі, буде вирішуватися тут, в регіоні між Балтійським і Чорним морем, де Польща, Україна та Туреччина будуть основними гравцями. Транспортні коридори, людський і економічний потенціал, геостратегічне становище між ключовими державами та територіями, багатими на природні ресурси, служать свідченням цього.

І ще ми вступаємо в епоху виборчих кампаній по всьому світу. Таким чином, нам не потрібно прогнозів майя для того, щоб очікувати на глобальні зміни, що відбудуться в 2012 році. У 2011, і особливо в 2012 році багато важливих подій відбудуться по всьому світу. Президентські вибори в США, Росії, Франції, Індії, Казахстані та Мексиці, зміни керівництва в Китаї, парламентські вибори у Польщі, України та Туреччини - серед таких змін. Це більш ніж достатньо. Не важливо, як далеко деякі з цих країн знаходяться від Європи або регіону Чорного моря, в світі, що глобалізується, відстань більше не має значення. Але має значення, чи продовжуватимуться валютні війни. Існуюча міжнародна фінансова система свідчить про її нездатність запобігти кризі. Нинішні системи безпеки також не є достатніми. Це неправильно, коли національна валюта однієї країни служить символом і інструментом глобальної торгівлі, процвітання і багатства. Так не може продовжуватись надалі, інакше я боюся, що ми знаходимося на шляху нової кризи. Конкуренція має бути справедливою та базуватися на реальному секторі, а не на можливості друкувати більше грошей. Мабуть нинішня система, створена після Другої Світової Війни, вичерпала себе і потребує заміни. Це завдання для ключових держав та для «Великої Двадцятки». І для виконання цього завдання необхідні сильні лідери.

«Today's Zaman» (Туреччина), С.Корсунський, Посол України в Турецькій Республіці

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux