Портал в режимі тестування та наповнення
Інтерв'ю Центру євразійських стратегічних досліджень (АСАМ)
Опубліковано 05 квітня 2009 року о 11:15

Посол України в Турецькій Республіці Сергій Корсунський під час нашої бесіди роз‘яснив чимало тем – від енергетичної кризи між Україною та Росією до процесу євроатлантичної інтеграції України. Пан Посол, який є фахівцем з енергетичних питань, щиро відповів на всі наші запитання. Сподіваємось, що це інтерв‘ю буде корисним для наших читачів.

- Криза між Україною та Росією щодо постачання природного газу cтурбувала Європу. Ця ситуація мала негативні наслідки й для Туреччини. Російська сторона заявила, що криза була спричинена Україною. У свою чергу Голова Єврокомісії Баррозу висловив попередження: „Україна повинна відкрити газові крани для Європи, в противному випадку її відносини з Європейським Союзом можуть зазнати шкоди”. Як ви оцінюєте в цьому контексті ставлення Росії та ЄС до України?

Передусім хочу відзначити, що ця ситуація багатьма була неправильно сприйнята, й люди були дезінформовані. Справжня причина кризи – не газ. Ця криза має витоки в політичних аспектах, що використовуються Російською Федерацією. Створення такої кризи має певні цілі. Головні з них такі: по-перше, не допустити зближення України з НАТО та ЄС, по-друге, забезпечити реалізацію проектів „Північний потік” і „Південний потік”, унеможливити за допомогою „Південного потоку” реалізацію важливого для Туреччини і Європи проекту „Набукко”, взяти під свій контроль газотранспортну систему України та створити залежність українського промислового комплексу від російського газу.

Те, що Росія перекрила потік газу до Європи, не є наслідком проблем української сторони. Україна готова забезпечувати транзит газу. Заява пана Баррозу була зроблена відразу після початку кризи, тому в ній була висловлена неправильна оцінка ситуації. На той момент європейські посадовці не були впевненні, хто винний. Пізніше, європейські спеціалісти, які здійснювали спостереження в Києві, визнали, що Україна стала заручницею обставин. І заяви з європейського боку змінились. Хочу зазначити, що в питанні транзиту газу Україна посідає дуже важливе місце. Усі наші інженери та інші співробітники мають 30-40-річний досвід роботи в газовій сфері. Більше того, в системі не має ніяких технологічних проблем. Через те, що об’єм газу, якій подавала Росія, був менший, ніж це було необхідно для нормальної роботи системи, почались перебої. Ця проблема, що тривала два тижні, мала небажаний вплив як на Європу, так і на Туреччину. Тут я хочу також зазначити, що в період газової кризи Міністр енергетики Туреччини пан Хільмі Гюлєр запрошував мене до міністерства для обговорення ситуації, що склалася. Міністр зізнався, що з причини недостатнього постачання газу по балканському газопроводу він два дні не спав та попросив знайти рішення для цієї проблеми. Кожен день я інформував пана Гюлєра стосовно розвитку ситуації. Пізніше він здійснив візит до Москви. І, як ви вже знаєте, ця проблема була вирішена.

Наприкінці, ось на чому я хочу зробити наголос. Голова експертної групи Європейської Комісії з енергетичних питань в ході свого візиту до Києва зробив оголошення, що звинувачення Росії щодо крадіжок газу з боку України є безпідставними, а причиною проблем, що виникли, безперечно є Росія.

- У грудні минулого року був підписаний новий документ про стратегічне партнерство між Україною та США. В цій угоді зазначено взаємне прагнення посилити двосторонню співпрацю в економічній, оборонній та безпековій сферах. Що Ви конкретно очікуєте від цієї угоди, та який внесок буде здійснено у двосторонні українсько-американські відносини?

Як ви знаєте, дипломатичною мовою співпраця на вищому рівні називається стратегічною. Ми задоволені, що відносини з США існують на цьому рівні. США – найбільш потужна держава світу. Розвивати гарні відносини важливо для обох держав. Як результат наявності добрих відносин був підписаний документ про стратегічне партнерство. Що це означає? Насамперед, це указує на те, що між нами немає політичних проблем, що обидві держави готові до різнопланової співпраці, що у нас є спільні інтереси та взаєморозуміння у стратегічних питаннях. Це дуже важливо. Особливо хочу зазначити, що, якщо дві держави підписують угоди в оборонній та воєнній сферах, це означає, що вони довіряють одна одній. Після «помаранчевої» революції США побачили, що Україна є демократичною державою. Ми маємо дуже добрі відносини з США. Ми знаходимося в тісній співпраці з питань НАТО, в сферах економіки та оборони. Особливо, США надають нам підтримку з питань членства в НАТО. Питання співпраці в економічній сфері також є для нас дуже важливими. Між ЄС, США та Україною існують гармонійні відносини в енергетичній і фінансовій сферах.

- Українські посадовці заявили про закриття у 2017 році російської воєнної бази, що знаходиться у Севастополі, та про намір надалі використовувати її у цивільних цілях. Російська сторона охарактеризувала це рішення як частину психологічної війни проте неї. Чи не могли би Ви розповісти про вашу точку зору з цього питання?

По-перше, це рішення України. Ми незадоволені існуванням цієї бази й, безперечно, вона буде закрита у 2017 році. Інцидент з Грузією показав, що ми можемо стати учасниками конфліктів. У 2017 році Росія зобов’язана вивести свої підрозділи з України. В минулому році ми усіма необхідними способами попередили Росію з цього приводу. Це рішення не є частиною психологічної війни. Ми застосовуємо лише дипломатичні канали. Ми дотримуємось чіткої позиції в цьому питанні. Ми не хочемо мати на своїй території воєнних баз, що належать іншій державі. У 2017 році закінчується строк дії відповідної угоди. Ми повідомили Росії про необхідність діяти у відповідності до умов угоди та почати необхідну підготовку в цьому напрямку. Росія, безумовно, не задоволена цією ситуацією, але хочу ще раз наголосити, що наше рішення в цьому питанні є остаточним.

- Українська держава задекларувала своє бажання стати членом НАТО й працює у цьому напрямку. Проте деякі країни, особливо ті, що є членами ЄС, висловлюють думку, що для України ще рано вступати в НАТО, що її технічна база, оборонні сили та демократія ще недостатньо розвинуті. Як ви оцінюєте такий підхід європейських країн, що є членами НАТО?

Хочу зазначити, що Україна хоче вступити до НАТО, яку бачить запорукою безпеки нашої країни та регіону. Ні Росія, ні будь-яка інша держава не можуть перешкодити бажанню Україні бути членом колективних органів безпеки. Як ви знаєте, НАТО та СНД представляють для України дві відмінні одна від одної структури, два можливих варіанта. Для України це питання вибору. З НАТО ми маємо взаємовигідне партнерство. Ми хочемо та сподіваємося стати членом НАТО, що нам і було обіцяно. Країни ЄС, що виступають проти нашого членства в НАТО, а саме Німеччина, Франція, Італія, Нідерланди, думають недалекоглядно. Я хочу Вас запитати – якщо Росія демократична країна, якщо вона є частиною міжнародних механізмів безпеки, чому вона виступає проти членства України в НАТО, в чому тут проблема? Я думаю, що на це є лише політичні причини, проте Росія ніяк не зможе перешкодити цьому процесу. Ми не говоримо про членство України в НАТО вже в цьому році. Ми хочемо вступити до НАТО, коли будемо готові.

Україна – основа слов’янської цивілізації, тому НАТО зацікавлена в нашому вступі до цього Альянсу. Безумовно, для Росії це є політичною та психологічною проблемою. Україна стане членом не Східного, а Західного блоку, це наш вибір, і я вірю в те, що одного дня Україна буде членом НАТО.

В листопаді минулого року Посол США в Україні, навівши приклади Польщі та Чеської Республіки, сказав, що „США готові прийняти Україну до НАТО, й для цього непотрібно бути включеними у механізм щодо набуття членства в НАТО”. Як сприймається українською стороною ця ідея американської сторони?

США – найвпливовіший член НАТО. Необхідність бути включеними у план дій щодо членства в цій організації – це інше питання. Важливішим за цей план є продовження реформ в Україні. Головне, що політичне рішення з цього питання вже давно прийняте. Україна стане членом НАТО, тут потрібно ставити питання, коли саме. Взаємодія Росії з НАТО розвивається не менш активно, ніж відносини України з Альянсом. З цієї точки зору стає очевидним, що Росія з політичних причин виступає проти нашого членства в НАТО й намагається перешкодити цьому процесу. Й хочу висловити своє задоволення заявою Посла США з цього приводу.

- Україна – важлива для Туреччини країна. Як ви оцінюєте рівень, якого досягли двосторонні українсько-турецькі відносини? Що, на вашу думку, має бути зроблене для ще більшої активізації відносин в сфері торгівлі, туризму та культури?

Туреччина також є важливою країною для України. Туреччина є одним з найважливіших членів НАТО. Пан А.Гюль під час візиту Президента України до Туреччини засвідчив підтримку нашій країні в питанні членства в Альянсі. Крім того, у нас з Туреччиною йде важливий торгівельний обіг, наші громадяни приїздять до Туреччини на відпочинок. Між нами існують глибокі історичні зв’язки. Між нами немає ніяких політичних проблем, ми не воювали в минулому, між нами немає серйозних спірних питань. Наші відносини з Туреччиною схожі на наші відносини з США. Я переконаний, що у нас є дуже великий потенціал для розвитку відносин у військовій та оборонній сферах. Ми проводимо важливу роботу спільно з Радою зовнішньоекономічних зв‘язків Туреччини (DEIK). Турецькі будівельні компанії постійно отримують контракти в Україні; дороги та аеропорти будуються турецькими підрядниками. Я вірю в те, що відносини між обома сторонами з кожним днем будуть ще активніше розвиватись, й хочу також додати, що це викликає у нас велике задоволення.

- Як ви оцінюєте проект ЄС „Східне партнерство”? Чи принесе на вашу думку, ця ініціатива конкретні й реальні результати, враховуючи нездатність партнерів по ЄС спільно діяти та проводити спільну зовнішню політику?

Звичайно, що наші відносини з ЄС ми б хотіли будувати в рамках конкретного плану, як це робить Туреччина. Туреччина вже довгі роки продовжує переговори з ЄС, й ми усвідомлюємо, що це складний процес. Проект „Східного партнерства” важливий з точки зору розвитку наших відносин з ЄС. Ми хочемо співпрацювати з Європейською стороною в рамках цього проекту, наскільки це буде можливо. Ми сподіваємось, що цей проект буде корисним для обох сторін. Однак в цьому контексті я хочу підкреслити те, що вже довгі роки Україна є життєво важливою частиною Європи. Без України об’єднання Європи неможливе. З моєї точки зору, тут в більшій мірі наявна комплексна, ніж суто технічна проблема. Наразі у ЄС ще немає чіткого уявлення свого майбутнього. Європейський Союз повинен усвідомити, що Туреччина і Україна мають для нього життєво важливе значення. Як з геополітичної точки зору, так і з точки зору наявних ресурсів важливість цих двох країн не можна заперечувати. Я також вважаю, що молоде населення Туреччини та України має велике значення для ЄС. В ЄС працюють тисячі українських громадян. Європейський Союз може погоджуватись з цим або ні, але ми є частиною Європи.

- Чи вірогідна, на Вашу думку, зміна балансу сил в бік Східної Європи в разі вступу України і Туреччини до ЄС, враховуючи також Польщу? Як такий розвиток ситуації вплине на ЄС, США, Росію та регіон загалом?

Я вважаю, що в такому випадку голос нових членів ЄС зміцнішає. Чиновники в Брюсселі розуміють, що, коли такі великі країни, як Туреччина та Україна, стануть членами ЄС, то це вже буде інший Європейський Союз. З’являться нові економічні та політичні реалії.

- Останнім часом у мас-медіа, особливо американських, з’являються деякі твердження та стурбованість стосовно утворення альянсу між Туреччиною та Росією в разі, якщо Туреччина не буде прийнята до ЄС. Як такий розвиток подій вплине на Україну?

Туреччина як сучасна країна багато років тому вже показала, на чиєму боці хоче бути. Якщо Туреччина захоче будувати з Росією більш тісні та міцні стосунки, то це буде її вибором, і ніхто не може ставити його під питання. Проте я вважаю, що Туреччина вже давно зробила свій вибір. Безсумнівно, Росія – дуже важлива країна для всіх нас. Це одна з найбільших та найважливіших країн у світі. На мою думку, такі припущення в пресі є спекулятивними. Я не вважаю, що позиція Туреччини зазнала якихось змін. Наскільки Росія є важливою для Туреччини, настільки ж вона важлива і для України, між нами існує багато історичних зв’язків. Якщо Росія є демократичною країною з громадянським суспільством, вона не повинна непокоїтись через ініціативи НАТО навколо її кордонів. Крім того, є багато сфер, у яких Росія співпрацює з НАТО. На мою думку, Туреччина дуже успішно проводить політику балансу. Ми як сусідні країни передусім повинні жити в мирі. Ми прагнемо продовжувати наші стосунки з Туреччиною у тому ж дусі, що і до теперішнього часу.

«Стратежік аналіз»,

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux