Портал в режимі тестування та наповнення
Інтерв'ю газеті "Дзеркало тижня": "Небезпечний вантаж?"
Опубліковано 19 лютого 2013 року о 09:28

Минулої осені у Києві не приховували свого задоволення від візиту прем'єр-міністра Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана. А все через його обіцянку, що турецька сторона щомісяця пропускатиме через протоки Босфор і Дарданелли вісім танкерів зі скрапленим газом для України. Проте через чотири місяці настрої в Києві змінилися: глава українського уряду Микола Азаров заявив, що Туреччина не надто охоче розглядає можливість проходження LNG-танкерів через свої протоки. То що ж відбувається в українсько-турецьких відносинах? За роз'ясненням «DT.UA» звернулося до Надзвичайного і Повноважного Посла України в Туреччині Сергія КОРСУНСЬКОГО.

— Сергію Володимировичу, останнім часом у ЗМІ з'явилася інформація про те, що Туреччина нібито заборонила прохід танкерів зі крапленим газом через протоку Босфор. Чи так це? Що сталося насправді?

— Дякую за надану можливість прокоментувати цю ситуацію, бо в українських (і не тільки) ЗМІ було надто багато непрофесійних коментарів на цю тему, включаючи відверті спекуляції.

Насамперед слід взяти до уваги, що режим проходження суднами проток Босфор і Дарданелли регулюється положеннями міжнародного права — Конвенцією Монтре від 1936 р. Сторонами цього договору є Болгарія, Греція, Італія, Франція, Румунія, Росія, Туреччина, Великобританія. Відповідно до конвенції, якщо Туреччина не перебуває в стані війни, торговим суднам надається цілковита свобода мореплавства в межах турецьких проток удень і вночі, під будь-яким прапором і з будь-яким видом вантажу без необхідності виконувати будь-які додаткові формальності, окрім передбачених конвенцією. Не обов'язково навіть залучати лоцманський супровід або спеціальні буксири. Торговими вважаються всі судна, крім військових.

У 1994 р. Туреччина затвердила Правила морського руху в протоках, які не були повністю прийняті сторонами конвенції, і в 1998 р. Туреччина їх переглянула. Це важливий момент, оскільки ці правила встановили окремі обмеження на розмір танкерів, які можуть проходити через протоки, певні заходи у разі перевезення незвичайного (як нафтова платформа) або небезпечного вантажу. Тим самим сторони конвенції врахували позицію Туреччини з приводу провезення через протоки вантажу, який може становити небезпеку для інших суден, інфраструктури проток або для Стамбула.

Та от що цікаво, у правилах чітко не визначено, що таке "небезпечний вантаж". Це визначення застосовується, як правило, відповідно до інших міжнародних конвенцій з морського права. У них скраплений газ (LNG — скраплений природний газ) справді розглядається як небезпечний вантаж. Однак станом на сьогодні жоден танкер з LNG не проходив через протоки, тому не було прецеденту визнання турецькою владою такого вантажу як "небезпечний". Він просто потребує особливого ставлення, проте ніяк не заборони.

Питання про проходження LNG-танкерами турецьких проток багаторазово обговорювалося між Україною і Туреччиною та за участі третіх країн протягом 2012 р. на різних рівнях, включаючи глав держав та урядів. Турецька сторона висловлювала свої побоювання з приводу того, що танкери зі скрапленим газом можуть становити потенційну небезпеку для Стамбула і для судноплавства.

Ми, у свою чергу, аргументували свою позицію про необхідність будівництва LNG-термінала на Чорноморському узбережжі України, оскільки це реальний шлях диверсифікації поставок газу в нашу країну. Це питання завжди розглядалося в конструктивному руслі — українська сторона не може не враховувати занепокоєння Туреччини, Туреччина не може заборонити прохід танкерів. Наскільки я знаю, питання полягає в тому, які танкери і скільки, з якою періодичністю могли б проходити протоки безпечно, щоб не створювати додаткових проблем. Те, що відбулося нещодавно, — це просто в черговий раз Туреччина висловила свою стурбованість цим питанням і готовність обговорювати можливі альтернативи. Однією з них є використання в майбутньому Босфору-2 — нового каналу, який уряд Туреччини має намір побудувати паралельно Босфору спеціально для комерційних суден.

І ще: щороку через Босфор проходить до 50 тис. суден. Це приблизно 4 тис. на місяць, з яких у середньому 100 танкерів з LPG (LPG — скраплений вуглеводневий газ), що є не менш небезпечним вантажем, ніж LNG. Крім того, протоки проходять сотні танкерів із хімічними продуктами, добривами, не кажучи вже про нафту. До 3 млн бар. нафти на день експортується через протоки.

Наші потреби — приблизно вісім LNG-танкерів на місяць. З урахуванням наведеної статистики несерйозно говорити про нове значне навантаження на протоки.

— Але ж не випадково інформацію "про відмову Туреччини" почали обговорювати практично у той самий час, коли "Газпром" пред'явив "Нафтогазу України" рахунок на 7 млрд дол. Це простий збіг чи Туреччина все ж таки "передумала" пропускати LNG-танкери на майбутній український термінал, зважаючи на значну залежність цієї країни від російського газу? Адже і нафтові танкери — російські.

— Я не бачу в стурбованості Туреччини безпекою проток ніякої політики. Не вважаю, що варто пов'язувати дискусію про LNG-танкери з так званим штрафом "Газпрому". Навпаки, наполегливе небажання "Газпрому" встановити справедливі ціни на газ для України є для нас серйозним аргументом. Ми постійно роз'яснюємо турецьким партнерам, що будівництво термінала для приймання скрапленого газу — це не примха. Це питання національної безпеки. Ми не можемо розвиватися в умовах "газового зашморгу". Адже сама Туреччина одержує газ із шести джерел.

Дійсно, ця країна є одним із найбільших імпортерів російського газу, але й вона не може собі дозволити платити "російські" ціни. Саме тому і з'явився проект Трансанатолійського газопроводу, проекти з видобутку газу на шельфі (до слова, разом з Shell), а також будівництва власних LNG-терміналів. Найбільш активні та успішні проекти з видобутку нафти і газу в Північному Іраку реалізовують саме турецькі компанії. Все це спрямоване на те, щоб знизити залежність від "Газпрому". Тобто в Туреччині чудово розуміють нашу логіку, ми ж повинні враховувати їхнє занепокоєння. Це і є діалог стратегічних партнерів. До речі, наскільки мені відомо, жодна зі сторін Конвенції Монтре не збирається навіть обговорювати можливість її перегляду, включаючи Росію.

— Для Туреччини проблема полягає тільки в безпеці проходження LNG-танкерів, чи вона водить нас за носа, граючи якусь свою партію?

— Водіння за носа — це погана практика в міжнародних відносинах. Чесний діалог значно кращий. На берегах Босфору розташовані палаци, житлові квартали, зони відпочинку, історичні пам'ятки. Там рух суден — як у годину пік на Хрещатику. Нещодавно укотре стався інцидент — суховантажне судно зіштовхнулося з пасажирським поромом... Тож побоювання Туреччини щодо безпеки судноплавства цілком виправдані.

Разом з тим ми чудово знаємо, що у Босфорі вже десять років як встановлена суперсучасна система управління рухом суден, а LNG-танкери — це надзвичайно безпечні судна. Якщо через Босфор проходять LPG-танкери, немає ніяких підстав перешкоджати танкерам з LNG. Думаю, що Туреччина просто не хоче створювати прецеденту. Але якщо ми змушені платити безпрецедентні ціни за газ, то де вихід? Україна відкрита до обговорення будь-яких проектів з диверсифікації.

— Проте чи не є подібний крок Туреччини ознакою охолодження відносин з Україною?

— У жодному разі. Стратегічне партнерство, що стало реальністю за останні два роки, передбачає відкрите обговорення сторонами найгостріших проблем і пошук взаємоприйнятого компромісу. Торік реальністю став режим безвізових поїздок громадян на 30 днів. Цього року ми очікуємо завершення переговорів щодо Угоди про вільну торгівлю. На порядку денному — візит президента Туреччини А.Гюля в Україну і президента України В.Януковича в Туреччину, під час якого відбудеться третє засідання Стратегічної ради високого рівня, очолюваної президентом України і прем'єр-міністром Туреччини Р.Т.Ердоганом.

Ми — на порозі підписання контрактів про великі спільні проекти в галузі високих технологій. Туреччина активно підтримує нашу участь у проекті Трансанатолійського газопроводу. Ми працюємо над тим, щоб українські компанії брали активну участь у створенні інфраструктури залізниць, яка на сьогодні у Туреччині практично відсутня. Постійно збільшуються обсяги вантажоперевезень між Україною й Туреччиною, "Турецькі авіалінії" знову звернулися з проханням про збільшення кількості рейсів в Україну. Туреччина активно сприяє розвитку туристичного сектора Криму. Про яке охолодження може йтися?

— У коментарях з приводу ситуації з LNG-танкерами пролунало також, що нібито Туреччина сама має намір будувати нові термінали з приймання скрапленого газу. Можливо, Анкара розглядає саме такий шлях розв'язання проблеми Босфору?

— Під час наших дискусій про користь LNG-терміналів турецькі фахівці поділилися з нами планами з будівництва на вході в протоку Дарданелли (Чанаккале-Богази по-турецьки) нового термінала з приймання скрапленого газу. Вони не бачать можливості розширити діючі термінали під Стамбулом та Ізміром, тому розробляють проект нового термінала.

Українська сторона з інтересом ставиться до цього проекту, і ми висловили готовність вивчити питання про нашу участь. Крім того, ми запропонували турецьким партнерам наш досвід у будівництві великих підземних сховищ газу (діючі сховища в Туреччині давно не відповідають потребам цієї країни). Ми ще досі очікуємо конкретних пропозицій із цього приводу, оскільки дотепер обговорення мали виключно теоретичний характер. Для нас важливо, хто, коли і за які кошти збирається реалізовувати подібні проекти, бо Україна більше не може чекати милості від будь-кого. Нам слід рішуче реалізовувати власні проекти з енергозбереження, з одного боку, і диверсифікації поставок газу — з іншого. Я не думаю, що існує прямий зв'язок між проектом нового турецького термінала та українським проектом.

Так, дотепер у Чорному морі LNG-терміналів не було. Цей спосіб доставки природного газу лише в останні роки набув серйозної комерційної значущості, насамперед через політику "Газпрому" з необґрунтованого підвищення цін на газ, що поставляється трубопроводами. Адже не випадково на півночі Франції, Польщі і в Литві будуються нові LNG-термінали, коли поруч проходить "Північний потік"? Катар настільки наростив видобуток, а "сланцева революція" у США настільки вплинула на маршрути поставок скрапленого газу на світових ринках, що LNG став реальною альтернативою трубопровідному газу. Ми просто враховуємо світові тенденції розвитку газових ринків.

— Ви згадали про "Північний потік". Поговоримо тоді і про "Південний". Як відомо, у грудні минулого року президент РФ Володимир Путін особисто дав старт його будівництву. Яка позиція Туреччини щодо чергового "потоку"?

— Найкраще про позиції Туреччини свідчать реальні кроки з просування Трансанатолійського проекту. Туреччина не бере участі в "Південному потоці", але здійснює альтернативний проект, підтриманий Європейським Союзом. На цьому етапі саме від ЄС, а не від Туреччини залежить доля "Південного потоку". Брюссель просто зобов'язаний виконати власні директиви і поширити дію Третього енергопакета на ті країни, які погодилися брати участь у "Південному потоці".

У Туреччини розуміють економічну безглуздість "Південного потоку", а в цій країні прагматичний підхід є дуже важливим аргументом при прийнятті рішень. Азербайджанський і туркменський газ дешевший від російського. Стаючи реальним транзитером каспійських енергоресурсів, Туреччина зміцнює своє становище регіонального лідера. Тобто і економічні, і геополітичні аргументи — на користь Трансанатолійського газопроводу. А лідер має діяти відповідно до свого статусу. Саме тому Туреччина і підтримує нашу можливу участь у проекті. На жаль, не все залежить від Туреччини. Є ще консорціум "Шах-Деніз". Але це вже інша історія.

газета "Дзеркало тижня",

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux