Портал в режимі тестування та наповнення
Інтерв’ю Центру стратегічних досліджень «БІЛЬҐЕСАМ»
Опубліковано 05 липня 2013 року о 11:32

Центр стратегічних досліджень «БІЛЬҐЕСАМ»

 

Дослідник «БІЛЬҐЕСАМ» Орхан Ґафарли нещодавно взяв інтерв’ю у Посла України в Туреччині Сергія Корсунського. Інтерв’ю стосувалося питань двосторонніх відносин між двома країнами, політики Туреччини та України та потенціальних сфер, у яких дві країни могли б поглибити свої відносини.

О.Ґ.: Як Ви оцінюєте розвиток українсько-турецьких відносин за останні 20 років?

С.К.: Перш за все, я хотів би відзначити, що працювати і жити в Туреччині, яка є другом і справжнім партнером моєї країни – України, є справжнім задоволенням.

Ми маємо багату історію двосторонніх контактів, а останні п’ять років були особливо динамічними та плідними. Спільними зусиллями ми створили надійну основу для довірливого політичного діалогу, взаємовигідного економічного співробітництва та широких контактів між двома народами.

У практичному вимірі я хотів би вказати на такі досягнення. По-перше, ми вийшли на рівень стратегічного партнерства, який відкриває нові можливості та значно зближує наші країни. Щороку ми проводимо засідання Стратегічної ради високого рівня під спільним головуванням Президента України Віктора Януковича та Прем’єр-міністра Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана, на яких приймаються необхідні рішення, націлені на поглиблення наших відносин. З метою підготовки засідань Стратегічної ради була заснована Група стратегічного планування. Більше десяти спільних комісій та робочих груп працюють майже в усіх сферах українсько-турецького співробітництва.

Постійно збільшується двосторонній товарообіг і в минулому році він зріс ще на 8% та сягнув позначки 6,1 млрд. дол. США. Серед усіх наших торгівельних партнерів Туреччина є другою за обсягами експорту з України. Ми очікуємо, що торгівля між Україною та Туреччиною значно збільшиться після того, як ми підпишемо Угоду про вільну торгівлю, переговори щодо якої тривають. Крім того, важливо відзначити, що турецькі інвестиції в українську економіку є значними і продовжують зростати.

Реалізуються масштабні проекти в енергетичній, транспортній, оборонній та аерокосмічній галузях. Ми працюємо над розвитком прямих поромних сполучень між портами України та Туреччини. Крім того, турецька сторона розглядає можливість участі України у реалізації проекту Трансанатолійського газопроводу (ТАНАП). Більше того, ми ведемо переговори щодо спільних геологорозвідувальних робіт на шельфі Чорного моря та виробництва енергоресурсів, а також розвитку аерокосмічного сектору, де Україна має одне з провідних місць у світі, тощо.

1 серпня 2012 року набув чинності безвізовий режим між нашими державами. Більше 600 тисяч українських туристів щороку відвідують Туреччину. Збільшується також кількість турецьких туристів, які відвідують Україну, зокрема чорноморське узбережжя Криму.

Ми досягли останнього етапу підготовки двосторонньої Програми міжрегіонального співробітництва. Цей документ зміцнить контакти між регіонами України та Туреччини в економічному та гуманітарному вимірах.

Ми також плідно співпрацюємо у міжнародних організаціях. Доброю традицією є наша взаємна підтримка на різних глобальних та регіональних форумах.

Незважаючи на ці досягнення, я впевнений, що Україна та Туреччина все ще мають величезний потенціал розвитку співпраці. Ми вважаємо, що цей потенціал, а також відсутність політичних протиріч між двома державами слугують важливими факторами стабільного розвитку нашого партнерства.

 

О.Ґ.: Яку роль відіграє Туреччина у зовнішній політиці України?

С.К.: Зовнішня політика України відійшла від традиційної дилеми Схід-Захід і тепер значна увага приділяється, зокрема, Півдню. У зв’язку з цим Туреччина стала одним з центрів зосередження наших дипломатичних зусиль.

Ми високо цінуємо політичний та економічний вплив Туреччини та її активну позицію стосовно актуальних питань регіонального та глобального порядку денного. Тому ми прагнемо на лише розвивати співробітництво на двосторонньому рівні, але і розширяти взаємодію у багатосторонній сфері.

Вважаю, що для цього є сприятливі умови. Як я зауважив раніше, дві держави не мають політичних протиріч. Натомість, вони мають спільні риси та багато їхніх практичних національних інтересів співпадають. Наприклад, наші дві країни відіграють значну роль у зв’язках між Сходом і Заходом, Північчю та Півднем. Крім того, обидві держави зацікавлені у збереженні миру на своїх кордонах та у своїх регіонах, забезпеченні добробуту своїх громадян, а також енергетичної незалежності. Ми могли би бути дуже корисними один одному та доповнювати один одного у різних сферах у третіх країнах.

Вважаю, що ми, як стратегічні партнери, повинні зробити все від нас залежне для належної реалізації потенціалів наших держав заради блага наших націй та забезпечення стабільності і процвітання всього Причорноморського регіону.

О.Ґ.: Зовнішня політика України здебільшого зосереджена на Європі?

С.К.: Україна проводить збалансовану зовнішню політику, яка включає в себе всі географічні компоненти. Водночас співпраця з Європою має для нас особливе значення. Якщо точніше, європейська інтеграція є ключовим пріоритетом зовнішньої політики України. Хоча ми маємо на меті отримати повноцінне членство у Європейському Союзі, ми розуміємо, що наразі у ЄС має місце т.зв. втома від розширення і тому на даному етапі ми прагнемо до політичної асоціації та економічної інтеграції з цим альянсом та вільного пересування громадян.

У зв’язку з цим, зараз ми завершуємо переговори щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка також передбачає утворення Глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ГВЗВТ). Згідно з цим процесом, Уряд України проводить масштабні реформи з метою забезпечення відповідності вимогам ЄС.

Ми очікуємо, що підписання цього важливого документа відбудеться на Вільнюському саміті, який буде проведено у листопаді поточного року.

Крім того, ми підтримуємо діалог щодо лібералізації візового режиму між Україною та Європейським Союзом та розраховуємо на позитивну динаміку також і в цьому питанні у найближчому майбутньому.

О.Ґ.: Якими є перспективи України і Туреччини у контексті європейської інтеграції?

С.К.: Проведення політики європейської інтеграції є однією зі спільних рис України і Туреччини. Однак, ми перебуваємо на різних етапах: як я говорив раніше, Україна знаходиться на порозі підписання Угоди про Асоціацію, а Туреччина була пов’язана з ЄЕС через відповідну Угоду про Асоціацію ще у 1963 році та з 2005 року веде переговори про вступ до ЄС.

Однак, чесно кажучи, існує низка причин, які роблять рішення ЄС про наш вступ до нього важким. Одна з них полягає в тому, що, за європейськими масштабами, ми є великими країнами і можемо потенційно змінити існуючий баланс сил. Страх перед нашою «величчю» фактично не дозволяє європейцям належним чином підрахувати переваги, які може отримати ЄС від приєднання до нього наших двох держав, починаючи з географічних та геополітичних аспектів і завершуючи економічним та людським потенціалами.

Разом з тим, процес європейської інтеграції є цінним як такий, оскільки він сприяє системній внутрішній трансформації і робить нас значно більш потужними та конкурентоспроможними у сучасному світі.

Мені приємно відзначити, що Україна і Туреччина створили консультаційний механізм щодо європейської інтеграції, а саме консультації на рівні Заступників Міністрів закордонних справ, а також генеральних директорів МЗС двох країн, які відповідають за розвиток відносин з ЄС. В ході відповідних зустрічей ми обмінюємося думками та досвідом.

О.Ґ.: Якою є політика України щодо НАТО?

С.К.: Україна є позаблоковою державою, яка, однак, налаштована на розвиток конструктивного партнерства з НАТО через всі наявні механізми, в т.ч. Річні національні програми, Комісію Україна-НАТО та спільні робочі групи.

Ми зацікавлені у розвитку політичного діалогу на всіх рівнях. Засідання Комісії Україна-НАТО на рівні Міністрів оборони, яке відбулося у лютому ц.р., надало нового імпульсу як політичній, так і практичній взаємодії між Україною та НАТО.

Слід відзначити, що практичне співробітництво України з НАТО стабільно розвивається у різних сферах, у т.ч. у миротворчих операціях, реформуванні сектору оборони та безпеки, плануванні дій у випадках надзвичайних ситуацій невійськового характеру, а також у сферах науки та охорони довкілля.

Говорячи про українсько-турецьку співпрацю на цьому напрямі, хочу відзначити, що ми високо цінуємо фінансовий внесок Туреччини у проект Трастового фонду програми НАТО «Партнерство заради миру», який має на меті забезпечити знищення в Україні її надлишкових запасів звичайних озброєнь, у т.ч. протипіхотних мін, стрілецької зброї та легких озброєнь. Нам дуже приємно, що Туреччина є однією з країн-донорів другої фази проекту.

Україна цінує тісне співробітництво з Туреччиною у рамках Програми НАТО щодо обміну даними про повітряну ситуацію. Ми розраховуємо і надалі розвивати цю співпрацю.

Україна має великий інтерес до участі в ініціативі НАТО «Розумна оборона». Ми були би вдячні Туреччині, якби вона надала сприяння приєднанню України до цієї ініціативи.

Станом на сьогодні Україна є єдиною державою-партнером, що бере участь у всіх триваючих операціях під проводом НАТО. Крім того, Україна першою з держав-партнерів приєдналася до Операції «Океанський щит».

Як один з основних контрибуторів у регіональну та глобальну безпеку, Україна готова і надалі брати участь в операціях під проводом НАТО, в т.ч. в діяльності МССБ в Афганістані, КФОР у Косово, Операції «Активні зусилля» у Середземному морі та в Операції «Океанський щит» в Індійському океані.

22 лютого 2013 року Україна і НАТО уклали Угоду, яка регламентує участь України в анти-піратській Операції «Океанський щит» шляхом патрулювання її фрегату у берегів Африканського Рогу у другій половині 2013 року.

О.Ґ.: Якими є цілі України у співробітництві з Митним Союзом?

С.К.: Як Ви знаєте, Україна нещодавно підписала Меморандум з Митним Союзом Росії, Білорусі та Казахстану, який передбачає, що Україна буде спостерігачем у зазначеному об’єднанні. Це навіть спричинило деякі спекуляції, які ставили під сумнів наміри української сторони стосовно реалізації порядку денного європейської інтеграції.

Тут я маю ще раз наголосити на рішучій готовності України продовжувати процес європейської інтеграції та підкреслити, що участь нашої країни у Митному Союзі має на меті, перш за все, розширення економічного співробітництва з його членами, які є нашими найбільшими торгівельними партнерами. Для того, щоб проілюструвати цю ситуацію, скажу, що станом на сьогодні обсяги торгівлі між Україною та державами Митного Союзу складають 63,1 млрд. дол. США (36,3% всієї зовнішньої торгівлі України).

На даному етапі ми намагаємося знайти найбільш прийнятну модель співпраці з Митним Союзом, яка відповідала б нашим національним інтересам, а також національним інтересам держав-членів цього об’єднання.

Однак, так само як у відносинах з будь-яким іншим союзом або державою, ми прагнемо буди впевненими, що співробітництво з Митним Союзом не перебуває у протиріччі з нашою політикою європейської інтеграції, яка залишається пріоритетною.

У зв’язку з цим ми вірогідно проведемо консультації з Європейською Комісією з метою забезпечення відповідності будь-яких можливих механізмів співпраці України з Митним Союзом нашим зобов’язанням згідно з майбутньою Угодою з ЄС.

О.Ґ.: Якими є перспективи співробітництва між Україною і Туреччиною у регіоні Чорного моря?

С.К.: Регіон Чорного моря є важливим елементом двостороннього та багатостороннього порядку денного України і Туреччини. Ми поділяємо бачення, відповідно до якого спільні проблеми мають вирішуватися спільно.

В останні роки цей регіон потрапив у центр міжнародної уваги. Така увага, безумовно, збільшуватиметься у наступні десять років, оскільки ця територія є головним транспортним маршрутом постачання нафти і природного газу з Каспію на європейські ринки. Таким чином, протягом наступного десятиріччя причорноморський ландшафт у сфері безпеки та енергетики суттєво зміниться.

Україна і Туреччина є активними учасницями низки угод у сфері безпеки Чорного моря. Зокрема, Документ щодо заходів з розбудови довіри і безпеки у військово-морській сфері на Чорному морі передбачає існування безпосередніх каналів зв’язку та обміну інформацією між військово-морськими силами причорноморських держав, сприяє співпраці у попередженні загроз навколишньому середовищу, а також у боротьбі з тероризмом та незаконним обігом наркотиків і зброї. БЛЕКСІФОР дає можливість здійснювати спільні навчання ВМС та взаємодію під час пошуково-рятувальних операцій на Чорному морі. Співробітництво в рамках Операції «Чорноморська гармонія» має на меті здійснення моніторингу ситуації на морській поверхні, збір інформації щодо підозрілих кораблів і суден, а також їхніх вантажів і маршрутів. Ініціатива «Безпека чорноморських кордонів» виглядає перспективною з точки зору боротьби з розповсюдженням зброї масового знищення.

Крім того, регіон Чорного моря є важливим для енергетичної безпеки Європи, оскільки шляхом її забезпечення є диверсифікація джерел енергоносіїв та шляхів їх постачання з метою зменшення залежності від одного постачальника. Іншими словами, ми говоримо про розвиток нових шляхів з багатого енергоносіями Каспійського басейну через регіон Чорного моря на європейські ринки.

О.Ґ.: Дякую Вам за те, що Ви знайшли час відповісти на ці питання.

 

BILGESAM,

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux