Портал в режимі тестування та наповнення
Інтерв’ю Посла Україні в ТР С.В.Корсунського журналу «ISSUE»: «Теплі месседжі Туреччині від Посла України»
Опубліковано 17 лютого 2014 року о 14:59

  - Чи могли б Ви коротко розповісти про себе?

 Я народився у Києві і дуже люблю це місто. Одружений, маю двох доньок. Після закінчення механіко-математичного факультету Київського національного університету у 1984 році навчався в аспірантурі Інституту гідромеханіки. Працював для Академії Наук України, докторську дисертацію захистив у галузі прикладної математики. На той час я був дуже далеко від дипломатії, однак, після проголошення Україною незалежності у 1991 році мене запросили працювати на державу. Пропрацювавши 3 роки у Державному комітеті України з питань науки та технологій, згодом - у Національній комісії України у справах ЮНЕСКО, потім працював у закордонних дипломатичних представництвах України в Державі Ізраїль та США. Тепер же працюю в якості Посла України в Турецькій Республіці.

 - Чи жалкували Ви коли-небудь через те, що зробили вибір у бік дипломатії, а не наукової стезі?

 Існує дуже велика різниця між відвідуванням якоїсь іноземної країни в якості туриста та постійним перебуванням в тій країні. Якщо ви в змозі зрозуміти країну, стати частиною її культури, проживати  пліч-о-пліч з цим народом протягом тривалого часу в якості дипломата, тоді ви зможете оцінити цю країну, її народ і культуру в більш реалістичний і здоровий спосіб. Це є великою перевагою для дипломатів. Я дуже радий, що обрав саме цю професію, але намагаюся також не забувати й аналітичні здібності та знання, що, як і раніше, десь глибоко всередині. Оскільки наукова складова відіграє важливе значення у двосторонніх відносинах, моє наукове минуле суттєво допомагає мені в повсякденній роботі. Люди, з якими працюю, бувають приємно здивовані, коли бачать, що я розуміюся на технічних аспектах питань, коли йдеться про промисловість або ж сферу бізнесу. Хоча зараз я знаходжуся далеко від науки і наукового життя, проте, жодного разу не пошкодував, що обрав своєю професією дипломатію.

   УКРАЇНСЬКА РАКЕТА ДЛЯ ТУРЕЦЬКОГО СУПУТНИКА

   - Чи могли б Ви розповісти про розвиток економічних, культурних та політичних взаємин між Україною та Туреччиною?

       Туреччина є надзвичайно важливим торговельним партнером України. За останніми даними, обсяги нашої  двосторонньої торгівлі становлять близько 6-7 млрд. дол. США. Туреччина є нашим другим за величиною ринком імпорту після Росії і з точки зору експорту посідає дев'яте місце. В Україні добре знають турецьку текстильну, сільськогосподарську продукцію, побутову техніку та солодощі. Майже вся соняшникова олія та волоські горіхи, а також значна кількість металу та сільгосппродукції постачається до Туреччини з України. Політичні відносини між нашими державами досить швидко розвиваються через те, що досягли рівня стратегічного партнерства. Відбулося Третє засідання Стратегічної ради високого рівня між Україною та Туреччиною під спів головуванням нашого Президента та Прем’єр-міністра Туреччини.

   Хотів би розповісти про накопичений Україною великий досвід та знання в аерокосмічній галузі, що є важливою складовою наших двосторонніх взаємин. В Україні здійснюється виробництво літаків «Антонов», які вважаються найнадійнішими та найпотужнішими літаками у світі для перевезення вантажів повітряними видами транспорту. У той же час нами здійснюється виробництво й пасажирських літаків середнього розміру. Наразі продовжується  переговорний процес із нашими турецькими партнерами щодо виробництва у Туреччині літаків типу «АН-158», оснащеними за новітніми технологіями. Ми також співпрацюємо в питанні запуску турецьких супутників у космос.

 - Які заходи Вами здійснюються з метою популяризації української культури?

    Відбувся другий Фестиваль української культури в Анталії за організаційного сприяння муніципальних органів влади м.Анталія. У минулорічному зазначеному заході взяли участь понад 100 митців. У рамках офіційних Днів української культури в Туреччині у мм.Анкара та Ескішехір відбулися виступи всесвітньовідомого Національного академічного ансамблю народного танцю імені П.Вірського. У Стамбулі за нашого організаційного сприяння відбулася виставка мікромініатюр українського митця М.Сядристого. Разом із цим, ми також брали участь у традиційному Фестивалі «Месір» в м.Маніса та Міжнародній Олімпіаді з турецької мови. Наша група з Криму, яка представляла Україну, посіла друге місце у Міжнародному пісенному конкурсі «Тюрквізьйон» у 2013 році. Коротше кажучи, ми намагаємося представляти нашу культуру та мистецьке надбання не лише в рамках одного міста чи регіону, а  по всій території Туреччини.

       - У яких переважно галузях зосереджуються українські та турецькі взаємні інвестиції?

  Я не можу сказати, що в Туреччині є багато інвестицій з українським капіталом. Але в Туреччині зареєстровано 350 компаній за участі української сторони. Ми можемо більше говорити про прямі інвестиції в Україну з ТР. Окрім значних інвестицій компанії «Turkcell» в Україні, турецькі компанії на території нашої держави працюють також у туристичній, будівельній, транспортній галузях, сфері автомобільних запчастин та логістики, а також у харчовій промисловості.

 - На якій стадії перебуває переговорний процес щодо укладання Угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною?

           Ми сподіваємося завершити переговорний процес щодо ЗВТ до офіційного візиту Президента Турецької Республіки А.Гюля в Україну, що має відбутися у квітні поточного року. Із представниками турецької сторони вже досягнуто консенсусу по всіх питаннях, за винятком сільськогосподарської сфери. У даний час нами ведеться робота в напрямку забезпечення досягнення здорового консенсусу з питань співпраці у аграрному секторі, що є для нас дуже важливим питанням. Очікуємо, що впродовж одного року після укладання Угоди про ЗВТ обсяги нашого товарообігу перевищать 10 млрд. дол. США. У довгостроковій перспективі передбачається зростання двостороннього товарообігу до 20 млрд. дол. США.

     ЗРОСЛА ДОВІРА ДО ТУРЕЧЧИНИ 

 - Що б Ви порадили турецьким бізнесменам, які відчувають зацікавленість до українського ринку та планують здійснювати туди інвестиції?

   Нехай вони не побоюються здійснювати в Україну інвестиції. В Україні існують необмежені можливості у транспортній галузі, а також особливо у аграрному секторі. Наразі між сторонами тривають перемовини щодо збільшення кількості рейсів паромного сполучення між Україною та ТР для перевезення вантажів морським шляхом. Ваш бренд «Colins» має багато магазинів на території України і вони роблять дуже хорошу справу. Не існує жодних перешкод для здійснення іншими турецькими брендами відповідних інвестицій. В Україні позитивно ставляться до турецької культури, людей та продукції. Ще 10 років тому люди в Україні дещо підозріло ставилися до турецьких компаній, техніки та якості товарів. Тим не менше, сьогодні вони купують і використовують продукцію виробництва турецьких підприємств з великою довірою. Ця довіра, яку відчувають сьогодні до Туреччини, є для нас найбільш значущим фактом.

 НАШІ ГРОМАДЯНИ ВИКОРИСТОВУЮТЬ СВОЄ ЗАКОННЕ ПРАВО НА ПРОТЕСТ

 - Як Ви оцінюєте акції протесту, що останнім часом відбуваються в Україні?

    Частина наших співгромадян вийшла на Майдан, щоб опротестувати ухвалене членами нашого уряду рішення щодо відтермінування укладання Угоди про асоціацію з ЄС, підписання якої планувалося у листопаді минулого року. Українські громадяни можуть використовувати своє законне конституційне право на проведення мирних акцій протесту. Представники влади готуються найближчим часом відновити переговорний процес щодо зазначеного  питання з європейськими офіційними чинниками. Надзвичайно важливим є проведення згаданих акцій протесту у рамках чинного законодавства та відповідних законів. Україна, безумовно, є європейською державою та частиною Європи. Вона має вибудувати і підтримувати надзвичайно міцні відносини з Російською Федерацією (РФ) на Сході, Європейським Союзом (ЄС) на Заході та  Туреччиною на Півдні.

 МИ НЕ ХОЧЕМО ПОРІВНЮВАТИ ЄС ТА РОСІЮ

 - Що Ви думаєте з приводу Євразійського Союзу, створеного Президентом РФ В.Путіним?

Я не володію дуже детальною інформацією щодо зазначеного концепту. Проте, я не вірю в існування думки стосовно відродження формату колишнього Радянського Союзу. Ця ідея  може бути цікавою, якщо йтиметься про створення нового об’єднання, що поєднуватиме наближені одна до одної держави з демократичної, торговельно-економічної точок зору, наприклад, такого, як Європейський Союз.  Туреччина має 50-річну історію взаємин з ЄС. Це – ті питання, які залишаються наразі відкритими та мають обговорюватися. Мені дуже важко відповісти, чи є зазначене альтернативою чи ні, але Україна розглядатиме усі пропозиції. Ми не хочемо порівнювати ЄС з Росією. Якщо ж розглядати Україну з точки зору її історії, традицій та географічного розташування, то ми повинні мати хороші відносини і з ЄС, і з Росією. Не легко бути буферною зоною між Європою та Росію, але ми перебуваємо у цьому положенні 1,000 років і вже звикли (посміхається). Якщо ж обидві сторони будуть на нас сильно тиснути, то попрямуємо на південь (посміхається).

      ТУРЕЧЧИНА – ВАЖЛИВА ДЛЯ НАС ДЕРЖАВА

 - Як Ви оцінюєте процес вступу Туреччини до ЄС?

  Інтеграція до Європейського Союзу надала Туреччині чимало переваг. Впродовж особливо останніх десяти років відбулися дійсно позитивні  зрушення у турецькій політиці. Звичайно, лише Туреччині та ЄС вирішувати, наскільки швидко просуватиметься питання європейської інтеграції, однак, зазначений процес є надзвичайно важливим як для ТР, так і європейського співтовариства. У нас існує досить потужний діалог між Україною та Туреччиною щодо згаданих питань. Ми дуже добре бачимо та розуміємо складнощі, з якими стикається Туреччина на цьому шляху. Ми усвідомлюємо, що можна було б зробити за для врегулювання вказаних проблем, діючи спільно з Туреччиною. Завжди, коли обговорюється зазначений напрямок, я згадую і торкаюся питання «Південного Вектору». Туреччина є для України важливою державою в частині визначення подальшого напрямку розвитку нашого життя та шляхів подолання існуючих перешкод. Вважаю, що в цьому процесі ЄС теж зміниться. Сподіваюся, що Україна та Туреччина віднайдуть нову формулу для продовження діалогу  з Європейським Союзом.

   - Як Ви можете охарактеризувати ситуацію на Близькому Сході та воєнні дії в Сирії?

Події на Близькому Сході мають дуже негативний вплив для нас в усіх сферах. Ми завжди підтримували вирішення існуючих конфліктів та проблем мирним і демократичним шляхом. Одним з питань, що нас надзвичайно засмучує, є призупинення ізраїльсько-палестинських мирних переговорів та продовження воєнних дій в Сирії, що тривають вже 2 роки. Викликає занепокоєння нестабільність ситуації в Єгипті так само, як і в Лівії.  Вважаю надзвичайно важливим здійснення Туреччиною конструктивної ролі в процесі врегулювання існуючих проблем на Близькому Сході. До початку цих подій наш товарообіг із Сирією та Єгиптом перебував на досить хорошому рівні. Ми мали масштабні нафтогазові проекти в Лівії. Сьогодні все це під питанням. З Туреччиною ми підтримуємо дуже тісний та інтенсивний діалог і разом з нею слідкуємо за розвитком цих подій.  

 

ПРОЕКТ «ПІВДЕННИЙ ПОТІК» Є БЕЗГЛУЗДИМ ТА НЕПОТРІБНИМ

 

- Як Ви, у якості експерта з питань енергетики, можете інтерпретувати енергетичну політику в даному регіоні? Чому Україна не підтримує реалізацію проекту «Південний Потік»?

Роль Туреччини в питаннях енергетичних проектів, що наразі реалізуються в регіоні, є надзвичайно важливою. Проект Транс-анатолійського газопроводу («TANAP») є для Туреччини дуже важливим, оскільки тоді вона стане транзитною країною з точки зору транспортування природного палива. Україна також є транзитною державою в питанні постачання російського природного газу до Європи. Щороку ми напряму до Європи постачаємо близько 100 млрд. куб.м. російського природного газу через газотранспортну систему (ГТС) територією України, пропускна потужність якої становить 170 млрд. куб.м. По завершенню будівництва пропускна потужність «Південного Потоку» становитиме 60 млрд. куб.м. природного газу. У той час, коли залишається невикористаним потенціал нашої ГТС у об’ємі 70 млрд. куб.м., думаю, що реалізація зазначеного проекту є безглуздою. Крім того, що він має досить високу собівартість – 35 млрд. дол. США; це ще й досить небезпечний проект з точки зору екологічної безпеки, зважаючи на відсутність відповідних досліджень щодо його впливу на навколишнє середовище та прокладання трубопроводу на глибині 2 тис. метрів під водою.

З іншого боку, проект «Блакитний Потік» є дуже коротким, але «Південний Потік» є підводним проектом, протяжністю 900 кілометрів. Він майже однакової довжини з проектом «Північний Потік», однак, глибина проходження  труб є різною. У той час, коли, скажімо, існує можливість реалізації проекту, яким з Каспійського регіону через територію Туреччини транспортуватиметься природний газ до Європи, немає жодного сенсу та необхідності в реалізації проекту на кшталт «Південного Потоку».

 

- Давайте продовжимо нашу розмову на теми соціально-культурного характеру. Що спільного Ви помітили між двома державами з точки зору культурних особливостей?

 

В українській мові існує дуже багато запозичень з турецької. Наприклад, слово «булава», що в Україні є символом потужної волі і влади, у Туреччині більш відоме та використовується для позначення військової зброї. Зближення наших культур є одним із найбільш помітних аспектів і, починаючи від періоду Роксолани, до сьогоднішнього дня воно просувалося в позитивному руслі. Наші національні козаки  відомі в Туреччині. Їхній одяг дуже сильно нагадує вбрання турецьких яничарів. Українські Козаки також використовували тютюн та люльку, як і турки. Наприклад, значення слова «тютюн» в українській та турецькій мовах збігається, як  й тисячі інших слів.

 Я РОЗЧАРОВАНИЙ ТИМ, ЩО РОЛЬ РОКСОЛАНИ ЗІГРАЛА НІМЕЦЬКА АКТОРКА

 - У серіалі «Чудове століття» описується українське походження Роксолани. Що Ви думаєте з приводу цього? Чи дивитеся серіал «Чудове століття»?

Хюррем Султан (Роксолана) залишила Україну ще зовсім маленькою дівчинкою. Швидше за все, вона навіть не пам’ятала, що була українкою за походженням, коли стала вже зрілою жінкою та дружиною султана. Але врешті-решт, вона була українкою. У дворі Мечеті Сюлейманіє у Стамбулі на могилі Хюррем Султан був напис: «росіянка». Наш Генеральний Консул у Стамбулі, який пропрацював там раніше, звернувся до представників влади і домігся виправлення слова в зазначеному написі на «українка». У мене немає можливості дивитися серіал «Чудове століття», оскільки він йде турецькою мовою. Але хотів би висловити розчарування з приводу того, що роль Хюррем Султан у фільмі зіграла німецька акторка. Думаю, було б не важко підшукати на цю роль українську акторку  (посміхається). В Україні також є знятий фільм, присвячений Хюррем Султан (Роксолані).

    - Що Вам найбільше всього подобається в турецькій культурі?

Звичайно, Ваша гостинність. Одним із найважливіших ключових елементів, що зближує два наші народи, є гостинність обох сторін.  Крім того, в Туреччині мене дуже здивували затори на дорогах та автомобілісти. Коли людина керує автомобілем в Туреччині, то відчуває себе, наче бере участь у змаганнях «Формула 1». Зрештою, ви можете брати участь у будь-яких автомобільних гонках після керування авто в Туреччині  (сміється).

 МОЯ УЛЮБЛЕНА СТРАВА – «РАМАЗАН ПІДЕ»

 - Як Ви ставитеся до турецької кухні?

Вам дуже пощастило, оскільки Ви маєте багатий вибір  різноманітної та смачної риби. Ми в Україні в основному споживаємо річкову рибу. Існує багато відмінностей між річковою та морською рибою з точки зору смаку. Я не може сказати, що люблю всі без виключення страви турецької кухні, оскільки вона не складається із повністю здорових страв. У Туреччині дуже багато споживають білого хліба та гарно підсмаженого червоного м’яса.  З іншого боку, якість приготовленого місцевого м’яса мене вражає. Також, у Туреччині споживають багато овочів і це є здоровою стороною вашої кухні. Це той тип їжі, якому я віддаю перевагу. Зокрема, у Туреччині є досить високою якість приготовлених страв. Моя улюблена страва –  хліб «Рамазан Піде». Я не розумію, чому його готують лише на свято Рамазан.  Ті «піде», що готуються в інший період,  відрізняються за своєю якістю та смаком. Хліб в Україні – це не просто їжа, а невід’ємна частина нашої культури. Але ми більше споживаємо чорного хліба і я настійно раджу туркам робити те ж саме.  

,

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux