Портал в режимі тестування та наповнення
Інтерв’ю Посла України в Туреччині С.В.Корсунського виданню «Bloomberg»: «Росія продовжує мріяти про Російську Імперію»
Опубліковано 07 травня 2014 року о 14:36

Росія продовжує мріяти про Російську Імперію

 Рівень напруги на Сході України поступово зростає

 «Ми ніколи не змиримося із такою ситуацією в Криму»

Після анексії Криму проросійські прихильники у східних регіонах України своєю діяльністю, спрямованою на відділення цієї території від України та її приєднання до Росії, підвищують рівень напруги в північному регіоні Чорного моря. Тимчасовий уряд України, представники якого заручилися політичною підтримкою  Заходу в цьому процесі, намагаються забезпечити збереження територіальної цілісності своєї держави. Аж до самих президентських виборів в Україні, що відбудуться у травні ц.р., очікується продовження ескалації ситуації у східних областях країни. По правді кажучи, наразі залишається невідомим, яке майбутнє очікує Україну після зазначених виборів. На тлі зазначеного, оцінку розвитку поточної внутрішньополітичної ситуації в державі НіП Посол України в Туреччині С.В.Корсунський надав кореспондентам турецького видання «Bloomberg Businessweek».

 

Усім нам добре відомі останні події в Криму. Наразі йдеться про одноосібне проголошення незалежності та ухвалення рішення стосовно переходу Кримського півострова під юрисдикцію Росії шляхом проведення так званого «референдуму». Чи змирилася Україна із такою ситуацією?

Звичайно, що ні. Україна категорично не визнала це захоплення з боку російської сторони і ніколи цього не зробить. Подивіться, не лише Україна, але й 100 держав-членів ООН також не визнали зазначеної агресії. На підтримку цієї ситуації виступили тільки 11 країн, у т.ч. й Російська Федерація. Ми з вами проживаємо у 21-му столітті. Однак, анексія кримського півострова російською стороною дуже нагадує 18-те та 19-те століття. Погляньте, на території Криму проживають не лише українці та росіяни. Це є також землею, батьківщиною кримських татар, які єдині мають право на визначення подальшої долі і майбутнього півострова. І вони також категорично не сприймають цю анексію.

У своїй розповіді Ви згадали про 18 і 19-те століття. Усім нам добре відомо, що в історії цей історичний проміжок характеризується як період, коли Російське Царство збільшувало свої земельні володіння. Тож, торкаючись зазначеного питання, чи слід розуміти в цьому контексті, що наразі представники влади Москви здійснюють політичну діяльність із аналогічними імператорськими підходами?

Мені здається, що Росія впродовж останніх 300 років так і не відмовилася від своїх імператорських амбіцій. Якщо Ви звернете увагу, то всі імперії впродовж свого панування проходили через подібний період в історії. Представники влади, які керуються подібною позицією, створюють таким чином штучний порядок денний, який не відображає реальної ситуації у їхній власній державі. І такі правителі вимагають й від свого особистого оточення, а також від народу вірити у цей штучний світ. Зазначена ситуація стосується аналогічним чином й Росії. Ще з часів Радянського Союзу і до сьогоднішнього дня російські правителі говорили своєму народові, що тільки росіяни є героями, а всі інші – вороги. На їхню думку, найбільшим ворогом є США, НАТО. І ЄС також є ворогом. Коротше кажучи, всі інші, окрім них самих, є ворогами. Для керівництва Москви такі держави, як, наприклад, ми, що намагаються відійти від поглядів Радянського Союзу та вийти з цієї системи, є викликом.

Якщо пам’ятаєте, за участі Грузії, України, Азербайджану та Молдови було сформовано організацію «ГУАМ» з метою забезпечення економічного і демократичного розвитку цих держав. А тепер давайте поглянемо на ситуацію, в якій вони опинилися. Грузія після воєнного конфлікту у 2008 році втратила Абхазію та Південну Осетію. Продовжує залишатися актуальним питання Нагірного Карабаху в Азербайджані. Проблема Придністров’я в Молдові також зберігає свою актуальність. І ось наразі ми стикнулися із ситуацією на території Криму в Україні. Якщо постійно торкатися ураженого хворобою місця, то рана не те що не загоїться, а, навпаки, почне ще дужче боліти. Такою ж є й ситуація у згаданих країнах – Росія ще більше ятрить зазначені рани. Ось це і вказує на існування в неї імператорських амбіцій.

 

Якщо Росія, як Вами вже відмічалося раніше, проводить політику по відношенню до своїх сусідів, керуючись зазначеними імператорськими мріями та амбіціями, певно, це означає існування на черзі й інших держав. На Вашу думку, які країни можуть бути наступними?

 

Досить складно зараз це передбачити. Однак, мені б хотілося привернути Вашу увагу до кількох надзвичайно важливих аспектів. Зверніть увагу на офіційні заяви впродовж останнього періоду російських політиків середньої ланки. Існують відповідні заяви окремих російських політиків стосовно тих регіонів Казахстану, де проживає переважно російське населення. З іншого боку, навіть представники латвійського уряду почали відчувати занепокоєння розвитком ситуації. Оскільки з»явилися ознаки зацікавленості в Росії стосовно ситуації у тих регіонах Латвії, де живуть російськомовні громадяни цієї країни. Звичайно, що представники уряду Латвії глибоко стурбовані такими заявами.

 

Добре, що ж робитиме тепер Україна в питанні Криму?

 Продовжуватиметься чинення політичного тиску на Росію з кримського питання. Найбільше, що нас хвилює в цьому контексті, це ситуація, в якій опинилися наші співгромадяни в Криму. Як Ви знаєте, 18 квітня ц.р. закінчується термін, відведений російською стороною для зміни мешканцями Криму своїх українських паспортів на паспорти РФ. Сотні тисяч наших співгромадян не бажають відмовлятися від паспортів України. І ці люди наразі стикнулися із серйозними проблемами. Вже деякий час українські громадяни в Криму не отримують пенсії. Близько 10 тис. наших співгромадян були змушені залишити свої домівки та емігрувати з цього регіону. Йдеться про питання власності, а також розірваних сімейних зв’язків. У Криму також відбудуться президентські вибори і як організувати цей процес? Ми застосовувати усі дипломатичні важелі впливу для захисту прав представників власного народу проти анексії кримської території. Й надалі також будемо інтенсивно продовжувати цю роботу.

А як би Ви прокоментували розвиток ситуації у східних регіонах України?

 На Сході України звичайно ж буде застосовуватися сила по відношенню до терористичних акцій, започаткованих представниками проросійських організацій за підтримки російської армії. У нас на руках є стільки доказів, що підтверджують безпосередню причетність російської сторони до цієї ситуації... Таким чином, усе, що відбувається, є державним тероризмом і, на жаль, вже є загиблі. Ми докладаємо усіх можливих зусиль для врегулювання ситуації без застосування зброї. Під час чотирьох сторонніх переговорів, які ближчим часом відбудуться у Женеві, візьмуть також участь представники США та ЄС, які намагатимуться переконати Росію припинити роздмухування ситуації у східних регіонах України. Для того, щоб визначитися із заходами, які вживатимуться стосовно даної ситуації у подальшому, треба поглянути на результати проведення зазначених перемовин.

 

Ви повідомили, що застосуєте на сході військову силу. Чи будете Ви отримувати, чи отримуєте зараз допомогу Заходу у цьому питанні?

Ні, від Заходу ми отримуємо лише політичну підтримку. У структурі наших Міноборони та МВС є достатньо збройних підрозділів для врегулювання цієї ситуації. Перш за все, ми віримо та довіряємо власній армії. Необхідно збільшити політичний тиск на Росію. Слід ізолювати керівництво у Москві для того, щоб Росія відвела свої війська від східного кордону України.

 

Як Ви оцінюєте позицію Туреччини з часу виникнення кримського питання?

У вирішенні цього питання Туреччина відіграє дуже конструктивну роль. Анкара не визнає анексію Криму та т.зв. референдум. Вчора Президент Туреччини Абдуллах Ґюль вручив лідеру кримськотатарського народу Мустафі Абдюльджемілю Киримоглу Орден Республіки. Якщо ми подивимося на те, про що говорили високоповажні Ґюль та Киримоглу, ми побачимо, що вони однозначно висловилися на підтримку територіальної цілісності України. В ході розмови з нами високоповажний Президент Ґюль надав нам гарантії, що Туреччина продовжуватиме дотримуватися цієї позиції.

У нас викликає занепокоєння тиск, що чиниться на кримських татар у Криму. Декілька днів тому 14-річного кримськотатарського хлопчика побили росіяни лише тому, що він розмовляв татарською мовою. Представники т.зв. уряду Криму заявляють, що, в разі необхідності, у татар можуть відібрати їхнє нерухоме майно. Ми в Україні очікуємо від Туреччини допомоги та підтримки у питанні допомоги кримським татарам. Сподіваюсь, що Туреччина продовжуватиме і надалі надавати кримським татарам всеосяжну допомогу.

 

Президентські вибори, що відбудуться в Україні 25 травня, мають велике значення для майбутнього України. Як ці вибори вплинуть на Україну?

Ці вибори необхідно провести у прозорій та демократичній атмосфері. У виборчому процесі беруть участь 23 кандидати, які представляють всі етнічні, регіональні та політичні верстви населення. Ми хотіли би, щоб Росія залишила нас у спокої під час цього передвиборчого процесу. Оскільки, деякі російські ЗМІ оприлюднюють недостовірну інформацію. Одним з таких неправдивих повідомлень є нібито втручання у наші вибори США та ЄС. На думку росіян, США та ЄС втручаються у наші внутрішні справи. Це повна неправда. Місія ОБСЄ в Україні спостерігатиме за нашими виборами, її очолює досвідчений турецький дипломат Ертургул Апакан. Ми хочемо, щоб у спостереженні за нашими виборами взяли участь спостерігачі від країн ЄС та багатьох інших країн. Тому що ми бажаємо, щоб весь світ побачив, що вибори в Україні будуть демократичними та прозорими. Після цього буде сформовано потужне керівництво, яке у здоровий спосіб проведе реформи.

 

Висловлюються твердження, що після виборів Україна перейде до федерального устрою. На Вашу думку, це можливо?

На мою думку, не слід настільки довіряти новинам російських державних телекомпаній. Не може йти мова про перетворення нашої держави на федерацію. Не існує жодної причини для зміни адміністративного устрою України. Для того, щоб певна країна стала федерацією, необхідною є наявність певних умов, жодної з яких не існує в Україні.

Однак, я хотів би привернути Вашу увагу до того, що розглядається можливість розширення повноважень регіональних адміністрацій у новій конституції, яку планується прийняти. У цій конституції визнаватимуться нові права на використання регіональних мов, у разі наявності такого бажання у населення. Водночас маю ще раз наголосити на тому, що  перетворення України на федеративну державу навіть не обговорюється.

 

Росія знову підвищила ціну на природний газ, що постачається до Вашої країни. Як Ви оцінюєте таку ситуацію?

Економіка нашої країни проходить через важкий період. Вживаються надзвичайні заходи для стабілізації бюджету. Знову ведуться переговори про фінансову допомогу від МВФ та ЄС. Підвищуючи ціну на природний газ у такий час, Росія намагається піддати Україну тиску. Росія багато разів намагалася тиснути на нас у такий спосіб. Москва робить це по відношенню не лише до України, але і до багатьох інших країн. Вона залякує Європу природним газом. Такою є тактика, обрана Росією. Безумовно, як Україна, так і Європа роблять та робитимуть усе від них залежне для того, щоб припинити закупку природного газу в Росії.

За останні сім років ми вдвічі скоротили обсяги закупівель природного газу в Росії. Ми почали отримувати природний газ через Польщу. Ведуться переговори про закупівлю природного газу через Угорщину та Словаччину. Ми розглядаємо будь-які альтернативи Росії. У цьому питанні Туреччина є для нас важливою державою. Наприклад, на даному етапі альтернативним джерелом може бути TANAP. Ми дуже втомилися від необхідності постійно переконувати наших т.зв. братів з Росії у питанні врегулювання цін на природний газ. Недарма у Європі так полюбляють нині слово «диверсифікація». Це єдиний шлях до енергетичної незалежності.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux