Портал в режимі тестування та наповнення
Інтерв’ю Посла України Сергія Корсунського в Туреччині журналу Gas&Power: «З транзитом газу проблем не буде»
Опубліковано 14 липня 2014 року о 16:41

Ми обговорили з Послом України в Анкарі Сергієм Корсунським питання енергетики, геополітики та турецько-українських відносин. Посол Корсунський зробив важливі заяви та надіслав сигнал, що питання між Україною та Росією не стануть причиною газової кризи в Європі.

Ми є надійним партнером ЄС

Посол України в Анкарі Сергій Корсунський відзначив: «Україна, як і завжди, є надійним партнером ЄС і надалі в повному обсязі виконуватиме свої зобов’язання щодо транзиту російського газу до країн ЄС і Туреччини».

Пропозиції щодо співробітництва

Посол Корсунський висловив такі пропозиції щодо співробітництва з Туреччиною: «Ми пропонуємо турецьким партнерам реалізувати низку проектів з будівництва в Туреччині газо- та нафтопроводів, підземних газових сховищ, а також у сфері розвідки та видобутку вуглеводнів на шельфі Чорного моря та у третіх країнах».

Повний текст інтерв’ю

З транзитом газу проблем не буде

З огляду на своє геополітичне положення Україна є важливою як для Росії, так і для ЄС. Як Ви оцінюєте події, що відбуваються в Україні, починаючи з 2013 року, у т.ч. окупацію Росією Криму в березні ц.р., а також нинішній стан України з точки зору енергетики та геополітики?

Україна, яка по своїй природі є європейською країною, послідовно рухається у напрямі інтеграції до європейських структур з моменту відновлення незалежності. Згаданий курс офіційно закріплений у національному законодавстві. У 2011 році було завершено переговорний процес щодо підготовки Угоди про асоціацію України з ЄС, невід’ємною частиною якого є Угода про створення зони вільної торгівлі. Але підготовку цього документа було відкладено на декілька років. Підписання Угоди було призначено на листопад 2013 року і в Україні були виконані майже всі необхідні для цього внутрішні процедури. Але тодішнє керівництво України раптово змінило своє попереднє рішення та заявило про відмову від підписання. Безумовно це було зроблено під тиском зовнішніх сил, які не бажають, щоб Україна розвивалася як інтегрована частина демократичного світу та будувала свою економіку відповідно до правил і стандартів ЄС. Обурені таким віроломством громадяни України розпочали мирні протести, на які, однак, колишній Уряд України не зміг адекватно відповісти. Події листопада 2013 – лютого 2014 років отримали назву «Революція гідності», або «Антикорупційна революція». Під тиском народу колишній Президент та його оточення втекли з країни. Єдиний на той час повністю легітимний орган влади у державі – Парламент взяв на себе всю повноту відповідальності за події в державі.

На жаль, ситуацією, що склалася в Україні, скористалася Росія, яка грубо порушивши міжнародне право, фактично анексувала невід’ємну частину України – Автономну Республіку Крим. Україна звернеться до Міжнародного Суду з позовом проти анексії Росією Криму. Проведення т.зв. «регіонального референдуму», як це було у випадку Кримського півострова, є неконституційним, оскільки, за Конституцією України, рішення щодо зміни її території можуть прийматися лише на загальнонаціональному референдумі. Крім того, проведення «референдуму» в умовах фактичної окупації Криму іноземними військами не може вважатися справжнім волевиявленням його мешканців.

25 травня в Україні відбулися вибори Президента, колосальну підтримку в ході яких отримав Петро Порошенко. Цей вибір українського народу привітав увесь світ, у т.ч. керівники Туреччини.

Україна безумовно здатна дати належну відсіч спровокованим ззовні спробам спровокувати сепаратистські настрої на Сході нашої країни.  З цією метою Президентом України розроблено Мирний план, який знайшов високу оцінку провідних міжнародних організацій та наших партнерів на Заході.

Водночас найважливішим завданням України є позбутися корупційної складової системи постачання російських енергоносіїв, яка склалася за часів минулого режиму. Україна залишається основним і безумовно надійним постачальником послуг з транзиту через свою територію енергоносіїв з Росії в ЄС, а також балканським маршрутом у Туреччину. Ми намагаємося, разом з нашими європейським партнерами, досягти домовленостей з російською стороною про використання прозорих механізмів справедливого ціноутворення на енергоносії, потрібні для забезпечення соціальних та виробничих потреб нашої країни. Але такі домовленості мають відповідати світовим стандартам і бути позбавленими елементів політичного шантажу.

Як відомо, Газпром заявив, що він постачатиме газ в Україну лише на умовах передплати. Що Ви думаєте з приводу взаємин між Нафтогазом і Газпромом у питаннях ціноутворення? Враховуючи останні події, якою буде позиція Києва щодо питання постачання російського газу через Україну до Європи?

На моє глибоке переконання відносини між Нафтогазом і Газпромом мають бути чітко врегульовані двосторонніми угодами та ніякою мірою не залежати від зміни політичної кон’юнктури. На даному етапі, коли російська сторона не бажає йти на конструктивний діалог, єдиним виходом є рішення Міжнародного арбітражного суду в Стокгольмі. Це буде абсолютно адекватним і виваженим кроком обох сторін, який дозволить повернути питання ціноутворення на російський газ у правове поле.

Водночас Україна, як і завжди, є надійним партнером ЄС і надалі в повному обсязі виконуватиме свої зобов’язання щодо транзиту російського газу до країн ЄС і Туреччини. І це незважаючи на те, що вже сьогодні Росія постачає в Україну лише транзитний газ. Україна не отримує від Росії навіть технологічний газ і змушена використовувати власний газ з підземних газосховищ для забезпечення роботи компресорних станцій.

Україна сприятиме зміцненню енергетичної безпеки Європи

Новий Президент України Петро Порошенко підписав Угоду про асоціацію з ЄС. Яким чином ця угода впливатиме на стан енергетичної інфраструктури України? Як, на Вашу думку, зближення Києва з ЄС відіб’ється на енергетичній політиці та в цілому зовнішній політиці Москви?

Підписання економічної частини угоди про асоціацію з ЄС передбачає врахування інтересів України під час затвердження та реалізації програм і стратегій Євросоюзу з розвитку енергетичної інфраструктури. Зокрема, стаття угоди "Співробітництво у сфері використання інфраструктури" чітко говорить, що кожна сторона повинна враховувати енергетичні мережі та можливості іншої сторони при розробці програмних документів щодо попиту та пропозиції, енергетичних стратегій і планів розвитку енергетичної інфраструктури. Угода також передбачає, що компанії України та ЄС працюватимуть в єдиному нормативно-правовому полі, і наша країна стає важливою частиною єдиного газового ринку Європи.

Україна, яка має унікальні технічні можливості транспортування і підземного зберігання газу, отримує додатковий важіль для відстоювання своїх інтересів у питаннях енергетичної співпраці з ЄС. Така співпраця  здійснюватиметься не лише на взаємовигідній основі, але і слугуватиме зміцненню енергетичної безпеки в Європі.

Стосовно зовнішньої політики РФ я би хотів сподіватись, що інтеграція в Європі та глобалізація всього світу рано чи пізно сприятимуть відходу Росії від намагань диктувати свої правила гри в газовій сфері та її наближенню до сучасних форм співпраці, в т.ч. у сфері енергетики, на європейському континенті.

В одному зі своїх інтерв’ю Ви сказали, що стабільність відповідає інтересам також і Росії та всього нашого регіону. Близько 10 днів тому Президент Франції Франсуа Олланд заявив, що Україна та Росія досягли домовленості співпрацювати у напрямі забезпечення двосторонньої угоди на Сході України. Як Ви оцінюєте такий розвиток подій з точки зору газової сфери та енергетичної сфери в цілому?

Перш за все необхідно підкреслити важливість для України тієї підтримки, яку демонструє світова громадськість, у т.ч. і Туреччина, чітко засуджуючи російську окупацію Криму, а також спроби РФ дестабілізувати ситуацію на Донбасі і в цілому поставити під сумнів суверенітет нашої держави.

Ми вдячні нашим партнерам за таке ставлення і сприяння багатостороннім переговорам, спрямованим на вирішення питання Криму і конфлікту на Сході України. Черговим підтвердженням цієї підтримки стала нещодавня зустріч у Берліні Міністрів закордонних справ України, Німеччини, Франції та Росії, за результатами якої сторони прийняли декларацію про створення тристоронньої групи з урегулювання кризи на Сході України.

«Південний потік» не стане корисним проектом для Європи

Останнім часом Москва надає великого значення проекту будівництва газопроводу «Південний потік». Особливо така діяльність активізувалась після оголошення про вихід з проекту Болгарії. В ході останнього візиту Володимира Путіна у Відень була підписана угода між австрійською компанією OMV та Газпромом і Баумґартен набув ключового значення. Як оцінює Київ проект «Південний потік»? Чи стане він у майбутньому великою проблемою у питанні постачання російського газу в Європу? Чи могли би Ви поділитися з нами Вашою точкою зору з цього питання?

Як я неодноразово наголошував, кожен експерт в Україні, Європі і навіть у Росії розуміє, що «Південний потік» завжди був політичним проектом, який не має нічого спільного з економічними причинами або енергетичною безпекою. Очевидно, він комусь дуже потрібен, але не Україні – це точно. Це економічно провальний проект, який спрямований на зміцнення монополії «Газпрому» на ринках споживачів газу в ЄС, і представляється російською стороною як російсько-європейська ініціатива створення «нового газотранспортного коридору» для зміцнення енергетичної безпеки Євросоюзу.

Досить важливо розуміти, що цю ініціативу намагаються втілити в життя на тлі шокового стану економіки багатьох країн ЄС та ще й у самому ЄС, який все ще не спромігся виробити єдину енергетичну політику, дозволяючи окремим своїм членам порушувати і «корпоративну» етику і прямі директиви Євросоюзу, вступаючи в нові кабальні відносини з російським монополістом.

Очевидно, що реалізація «Південного потоку» не поліпшить, а значно погіршить власну енергетичну безпеку ЄС, оскільки транзит по цьому маршруту втричі дорожчий українського і на його трасі немає українських газових сховищ, що дозволяють збалансувати поставки в разі екстремальних ситуацій і в періоди пікових навантажень.

Складається враження, що геополітика енергетики в Європі стає академічним предметом: вже принципово ясно, хто і що збирається робити. Газпром має намір втопити в Чорному морі 20 млрд. доларів, це його право; Туреччина з Азербайджаном будуть будувати Трансанатолійський газопровід; ЄС намагатиметься знайти вихід з кризи. Для України проекту «Південний потік» не існує.

Енергетика є складовою нашого стратегічного партнерства

Ми хотіли би торкнутися також тематики відносин між Туреччиною та Україною. Як Ви оцінюєте двосторонні відносини у торговельно-енергетичній сфері, перш за все в енергетиці? Яким Ви бачите майбутнє взаємин між двома країнами?

Співробітництво у сфері енергетики є важливим елементом розбудови стратегічного партнерства між Україною та Туреччиною. На сьогоднішній день турецька сторона є ініціатором та учасником низки транснаціональних проектів з транспортування вуглеводнів, зокрема, у рамках формування газового коридору Схід-Захід. Йдеться про газопровід Баку-Тбілісі-Ерзурум та проекти будівництва Трансанатолійського (TANAP), Трансадріатичного (ТАР) та Транскаспійського газопроводів.

Україна і Туреччина шукають шляхи диверсифікації джерел і маршрутів постачань енергоресурсів. Це нас об’єднує і змушує шукати спільні точки дотику на взаємно вигідній основі.

Зі свого боку ми пропонуємо турецьким партнерам реалізувати низку проектів з будівництва в Туреччині газо- та нафтопроводів, підземних газових сховищ, а також у сфері розвідки та видобутку вуглеводнів на шельфі Чорного моря та у третіх країнах.

Ми рішуче налаштовані і надалі розвивати стратегічне партнерство України та Туреччини в енергетичній та всіх інших сферах і впевнені, що турецька сторона поділяє наше прагнення.

Ми віримо, що зможемо досягти домовленості щодо ціни на газ

Відомо, що Газпром забезпечує приблизно третину енергетичних потреб Європейського Союзу. Деякі країни ЄС на 100% залежать від поставок Газпрому. Чи може ситуація в Україні спричинити серйозну газову кризу взимку 2014-2015 років як в Україні, так і в державах ЄС? Якщо це трапиться, яким є український «план Б»?

Хочу ще раз підкреслити: Україна буде в повному обсязі виконувати свої зобов’язання як країна-транзитер російського газу до європейських споживачів. Газові суперечки між Україною та Росією жодним чином не мають впливати на постачання газу з РФ до ЄС і ми докладатимемо всіх необхідних зусиль для виключення такої можливості.

Що стосується самої України, то наразі ми реалізуємо комплекс заходів із підвищення енергоефективності нашої промисловості, розробили і вже винесли на розгляд Парламенту законопроект щодо надзвичайного стану в енергетиці країни, опрацьовуємо варіанти постачання додаткових обсягів природного газу з ЄС у реверсному режимі, а також розраховуємо на збільшення обсягів власного видобутку газу. Тим не менш, ми все ж таки розраховуємо, що Росія повернеться до конструктивного діалогу і нам вдасться домовитися щодо ціни на російський природний газ, яка влаштовуватиме обидві сторони.

Наші АЕС є надійними

В Україні є діючі АЕС, які залишилися з радянського періоду. Чорнобильська катастрофа 1986 року також не залишилася в далекому минулому. В існуючих наразі умовах чи вжив Київ відповідних заходів безпеки щодо зазначених АЕС?

Хочу запевнити, що українські АЕС цілком безпечні. Аварія на Чорнобильській АЕС багато чому нас навчила. Водночас окупація Росією Криму та її вплив на розвиток ситуації на Сході України створюють реальну загрозу не лише Україні, а й Росії та всім сусіднім з нами державам.

В цій ситуації Україна вживає комплекс заходів із посилення безпеки функціонування АЕС. Так, промислові майданчики атомних станцій охороняються силами військ Міністерства внутрішніх справ України. Периметр кожної АЕС обладнаний трьома рубежами охоронної сигналізації та інженерними загороджувальними засобами. Пропуск персоналу та транспорту на станції здійснюється через спеціально обладнані контрольно-пропускні пункти. Режимні приміщення та об'єкти, що забезпечують безпеку кожної станції та весь периметр зони суворого режиму, де ведеться робота з радіоактивними речовинами, взяті під сигналізацію і контролюються операторами відповідної військової частини або оперативним персоналом станції. Допуск до них здійснюється за спеціальними дозволами.

Крім цього, в Україні нещодавно перебувала група експертів НАТО, що інспектувала об’єкти української енергетики. За результатами її роботи було сформовано перелік рекомендацій щодо посилення безпеки діяльності українських АЕС, які будуть враховані.

 

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux